Освітні програми

                                           

                                                                     Загальні положення

Освітня програма  Немирівського навчально-реабілітаційного центру  Вінницької   обласної  Ради  (далі НРЦ)    для 3-4  класів  розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»,  Державного стандарту початкової  загальної освіти   для  дітей з особливими освітніми потребами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 607 від 23.08. 2013 р. ,наказу Міністерства охорони здоров'я України від 20.02.2013 N 144 ,  зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за N 410/22942 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів",  наказу МОН України  «Про затвердження типової освітньої  програми  спеціальних  закладів  загальної  середньої освіти  1  ступеня  для дітей  з особливими  освітніми  потребами» від 25.06. 2018р. №693. .Навчання  здійснюється за підручниками : в 3  класі- 2014 рік, 2015  рік,   у 4 класах- 2015  рік..

 

Освітня програма  окреслює підходи до планування йорганізації  єдиного комплексу освітніх компонентів длядосягнення здобувачами освіти обов'язкових результатів навчання, визначенихДержавним стандартом початкової освіти  для дітей з особливими потребами.

Освітня програма визначає:

-  загальний обсяг навчального навантаження та ороєнтовну  тривалість і можливі взаємозвязки  окремих предметів,  курсів за вибором;

-  перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-  очікувані   результати навчання  учнів, розвиток  ключовиз компетентностей;

-  перелік   корекційно-розвиткових   програм, які мають  гриф «Рекомендовано   МОН України»  та розміщені  на офіційному  веб-сайті  МОН;

-  рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-  вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

-систему  внутрішнього   забезпечення  якості

  Освітню програму побудовано з урахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості й природовідповідності;

-корекційно-розвивальної спрямованості   навчання;

- узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності й практичної спрямованості змісту;

- наступності й перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-логічної послідовності 1 достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 3-4-х класів в  навчально-реабілітаційному   центрі  складає 2310 годин/навчальний рік: для 3, 4-а, 4-х класів - 770 годин/навчальний рік   .Детальний розподіл навчального навантаження  на тиждень окреслено у навчальному  плані  закладу , який складено на основі:

Для   3, 4-а, 4-б  класів  -    за  навчальними планами спеціальних закладів загальної  середньої  освіти  з   навчанням  українською  мовою    для  дітей  з тяжкими  порушеннями  мовлення   згідно   наказу МОН України  від 25.06.2018 р.№693   (таблиця  8 )   

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти   для дітей  з  особливими   освітніми  потребами через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу в навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Навчальний план   НРЦ для 3-24 их класів зорієнтований на роботу за 5-денним навчальним тижнем.

 

Перелік  та  пропонований зміст  освітніх  галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

-мови і література;

-математика;

-природознавство;

-суспільствознавство;

-здоровя  і  фізична  культура;

-технології;

-мистецтво.

        Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети "Українська мова (мова і читання)",  " Іноземна (англійська) мова".

Освітня галузь "Математика"   реалізується через навчальнийпредмет, "Математика".

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальний предмет "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується  навчальним   предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується навчальними  предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через   навчальні  предмети "Трудове навчання" та "   Сходинки  до  інформатики".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується  навчальними предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво

Варіативна складова навчального плану використовується на вивчення  предметів інваріантної складової:

українська мова – 1 година.

 

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013р. №607,  передбачає створення умов для здобуття початкової освіти дітьми з особливими освітніми потребами шляхом адаптації змісту і методів навчання до пізнавальних можливостей учнів; здійснення  під час уроку системи корекційних заходів, спрямованих на опанування учнями навчального матеріалу. З цією метою інваріантна складова  навчального плану передбачає проведення корекційно-розвиткових занять,спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме: розвиток  мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з ТПМ ,   розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості; формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з ТПМ  навчання у закладі освіти; створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей , розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій. Зміст корекційно-розвитковоїроботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів.

 

  Корекційно-розвиткові заняття для дітей з тяжкими  порушеннями мовлення. 

 

Мета: компенсація порушень мовленнєвого розвитку та створення умов для формування навичок вільної комунікації, що сприятиме включенню дітей з тяжкими порушеннями мовлення до суспільного життя. 

 

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

 

1. Визначення порушень мовленнєвого розвитку та механізмів їх виникнення.

 2. Подолання мовленнєвих порушень з урахуванням механізмів їх виникнення та з опорою на найбільш збережені компоненти мовленнєвої та пізнавальної діяльності.

3. Попередження появи вторинних порушень мовленнєвого (дисграфії, дизорфографії та дислексії) та пізнавального розвитку.

4. Формування здатності здійснювати комунікацію в різних сферах спілкування з урахуванням мотивації, мети та соціальних норм поведінки.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: корекція мовлення, корекція розвитку, логоритміка, лікувальна фізкультура.   Корекційні   заняття   ведуть  логопед,   вчитель фізичної культури,   вчитель музичного мистецтва.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4 класах - 40 хвилин, визначених Державними санітарними нормами та правилами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за №410/22942 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів»).

Години фізичної культури та корекційно-розвиткових занять  не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

 

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчителі  формують самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів та матеріально-технічної бази школи.

 

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати надавач освіти у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів[1] з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

        Освітня  галузь  « Мови   і літератури»

                                                            Літературне читання

Пояснювальна записка

Курс «Літературне читання» - органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури». Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в школі.

Оскільки мовленнєва діяльність - є основним засобом пізнання та комунікації, література - є одним з провідних навчальних предметів у системі підготовки молодшого школяра, що сприяє загальному розвитку, виховання та соціалізації дитини. Успішність вивчення курсу літературного читання, багато в чому, визначає успішність навчання з інших предметів початкової школи. Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає процес сприймання, осмислення твору, то мовленнєві уміння – процес створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.

Запропонована програма розроблена з урахуванням вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час.

Формування читацької компетентності учнів здійснюється з використанням міжпредметних зв’язків.

Основою структурування програми є змістові лінії Державного стандарту з читання: Коло читання. Формування й розвиток навички читання. Літературознавча пропедевтика. Досвід читацької діяльності. Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією. Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.

Коло читання . Коло читання молодших школярів охоплює твори різних родів і жанрів для дітей цього віку з кращих надбань української і зарубіжної літератури. Твори усної народної творчості – малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігровий фольклор, казки, легенди, міфи. Літературні казки українських та зарубіжних авторів. Твори українських і зарубіжних письменників-класиків, які ввійшли в коло дитячого читання. Твори сучасної дитячої української та зарубіжної літератури. Дитяча періодика: газети і журнали. Довідкова література: словники, довідники, енциклопедії для дітей.

За жанрово-родовими формами – це епічні твори: оповідання, байки, повісті, повісті-казки ліричні: твори різного змісту і форми драматичні: п’єси для дітей.

За тематичним спрямуванням – твори про природу у різні пори року твори про дітей, їхні стосунки, взаємини в сім’ї, школі ставлення до природи, людей, праці, сторінки з життя видатних людей твори, у яких звучать мотиви любові і пошани до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів утверджуються (добро, людяність, працелюбність, честь, дружба) гумористичні твори науково-художні твори про живу і неживу природу пригодницькі твори, фантастика.

Перелік творів, які визначені цією змістовою лінією по класах, має рекомендований характер і може бути змінений укладачами підручників, учителями.

Формування і розвиток навички читання. Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін. Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту і основного смислу.

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. Читання вголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання “очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростанням темпу, порівняно з читанням уголос

Особливе значення стосовно учнів 3-4 класів із порушеннями опорно-рухового апарату має повноцінна реалізація соціально-педагогічних функцій початкового шкільного навчання, які, розв'язуючи ряд спеціальних проблем, покликані створювати надійну змістовно-операційну основу успішного навчання учнів.

Процес оволодіння шкільними знаннями та навичками у дітей з ТПМ відбувається вкрай повільно, і крім усного мовлення починає страждати і писемне. До поняття «писемне мовлення», у якості рівноправних складових, входить читання і письмо, які найтіснішим чином пов'язані один з одним як у своєму розвитку, так і в постійному вживанні.

Отже, дітям з ТПМ для отримання загальнонавчальних умінь і навичок необхідна спеціальна корекційна програма.

Курс “Літературне читання” – органічна складова освітньої галузі “Мови і літератури”. Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі.

Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Читання».

У процесі навчання відбувається становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується любов до мистецтва слова, потреба в систематичному читанні.

У процесі навчання читанню у дитини формуються вміння працювати з текстом твору та самостійно аналізувати прочитане. У  III класах діти переходять до самостійного читання мовчки окремих уривків, коротких оповідань, під керівництвом вчителя, знаходять у тексті головну думку твору, слова і вирази, які характеризують дійових осіб, навчаються словесному малюванню, умінню відповідати на питання, передавати зміст казки або ілюстрації до неї. У IV класі завершується формування навички читання цілими словами, більше уваги приділяється самостійній роботі, осмисленню тексту: встановленню послідовності дій у розповіді, виявленню причинно-наслідкових зв’язків тощо. У  3-4 класах продовжується робота з корекції індивідуальних мовленнєвих порушень учнів, з подолання труднощів, пов'язаних із недостатньою сформованістю звуковимови і читанню слів складної складової структури. На уроках читання значна увага приділяється вмінню правильно викладати свої думки, оформляти їх у граматично правильні речення.

Кожен з розділів програми обов'язково включає систематичну і планомірну роботу з формування та розвитку самостійного мовлення учнів, оволодіння яким здійснюється різними шляхами, але веде до єдиної мети - ліквідувати в процесі навчання недоліки мовленнєвого розвитку дитини і сформувати в неї готовність  до оволодіння шкільними знаннями навичками й уміннями.

Зміст програми з читання передбачає вирішення загальноосвітніх та корекційно-розвиткових завдань, що полягають у:

– навчанні свідомого правильного читання, в доступному для кожного учня темпі, вголос і про себе

– вдосконаленні навичок усного мовлення (подолання недоліків фонетико-фонематичної системи);

– формуванні умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого) відповідно до мовленнєвих можливостей учнів з ТПМ;

– формуванні потреби в отриманні інформації з літературних джерел, формування читацького кругозору і придбання досвіду самостійної читацької діяльності;

– розвитку позитивних особистісних якостей, художньо-творчих та пізнавальних здібностей, емоційної чуйності при читанні художніх творів, формування естетичного ставлення до мистецтва слова. 

– вихованні інтересу до читання, потреби в спілкуванні зі світом художньої літератури; формуванні уявлень про добро і зло; розвиток моральних почуттів;

– формуванні загальнонавчальних умінь та навичок.

Основним завданням у початковій школі для дітей з ТПМ є навчання правильному злитному читанню цілими словами, враховуючи мовленнєві можливості учнів, а також, свідомому спрямованому на подальше відтворення і переказ (близько до тексту або "своїми" словами) прочитаного матеріалу. Зазначеній категорії дітей властиві фонетичні порушення мовлення, бідний словниковий запас, нерозуміння і змішування лексичного значення слів, аграматизм тощо. Отже, при читанні учні допускають такі види помилок: спотворення звуко-буквенного складу, пропуски букв, складів, слів і навіть рядків; перестановка одиниць читання (букв, складів, слів); вставка довільних елементів в одиниці читання; заміна одних одиниць читання іншими. Причиною подібних помилок є недосконалість зорового сприйняття або нерозвиненість апарату артикуляції, що обумовлено діагнозом ТПМ. Однак,  причиною спотворень може стати і так зване «читання по здогадці». В основі цього явища лежить така властивість людини, як антиципація - здатність передбачати сенс ще не прочитавши тексту по тому змісту і стилю, який вже відомий з прочитаного попереднього уривка.

Наявність повторів. Такі помилки полягають у повторенні одиниць читання: букв, складів, слів, речень. Ці помилки дуже близькі до попереднього типу, проте їх причини полягають в  іншому. Повтори, як правило, пов'язані з прагненням дитини утримати в оперативній пам'яті щойно прочитаний компонент. Це необхідно для осмислення прочитаного. Тому на аналітичному етапі становлення досвіду повтори неминучі і повинні сприйматися вчителем як явище закономірне і навіть позитивне. Надмірна квапливість вчителя, раннє припинення «повторів» в читанні учнів можуть перешкодити дитині вільно перейти на синтетичний етап читання.

 Ще однією групою помилок є порушення норм літературної вимови:

- помилки власне орфоепічні; серед яких неправильний наголос - найпоширеніший вид. Такі помилки пов'язані з незнанням норм вимови або з незнанням лексичного значення слів, які читаються;

- помилки, пов'язані з так званим «орфографічним читанням»: одиниці читання озвучуються в суворій відповідності з написанням, а не з вимовою. Учитель повинен мати на увазі, що «орфографічне читання» - обов'язковий період становлення досвіду. Чим швидше учень навчиться синтезувати всі дії процесу читання (сприйняття, проголошення, осмислення), тим швидше відмовиться від «орфографічного читання». Тому робота, яка допомагає дитині осмислювати прочитане, сприятиме і усуненню «орфографічного читання»;

 Інтонаційні помилки, найбільш характерні для дітей з ТПМ проявляються неправильним логічним наголосом, недоречними у смисловому відношенні паузами. Такі помилки допускаються учнем, якщо він не розуміє того, що читає. Однак процес читання вимагає не тільки інтелектуальних, а й фізичних зусиль, тому причиною інтонаційних помилок може бути і недостатня сформованість  дихання і порушення  мовно-рухового  апарату. Правильно працювати над виправленням і попередженням помилок при читанні вчитель може тільки в тому випадку, якщо розуміє причини помилкового читання і знає методику роботи над помилками. Отже, помилки, що спостерігаються  у процесі опанування читанням в  учнів з ТПМ обумовлені такими факторами, як: недосконалість зорового сприйняття; недостатня сформованість артикуляційного апарату; дихання; незасвоєння орфоепічних норм;  незнання лексичного значення слова тощо. Отже, робота з удосконалення техніки читання не закінчується початковою школою і  продовжується в середній ланці.

Реалізація завдань програми відбувається в процесі ознайомлення молодших школярів з різноманітними літературними джерелами, які подано за певними темами, що відповідають їхнім віковим особливостям, пізнавальним можливостям, а також, мають високу художню цінність.

В учнів формуються найпростіші уявлення про сюжет і композицію твору (без уживання термінів), про художній образ-персонаж в епічному творі та художній образ – у ліричному, про деякі особливості жанрів художніх творів, засоби художньої виразності, авторську позицію (ставлення автора до зображуваних подій, до персонажів), тему та основну думку твору. Хоча у програмі літературознавчу пропедевтику виділено в окрему змістову лінію, відпрацювання зазначених понять здійснюється у процесі всіх видів читацької діяльності.

Програма структурована за основними вимогами, представленими в новому Державному стандарті. Зміст першої колонки відображає теми, за якими відбувається добір рекомендованих художніх творів для читання (коло подано без конкретизації назв творів та їхніх авторів).

У другій колонці подано інформацію про досягнення учнів в межах певної теми або підтеми за такими напрямками:

- послідовність формування навички читання, здійснення літературознавчої пропедевтики, смислового та структурного аналізу тексту, усвідомлення жанрової специфіки творів, засобів художньої виразності, розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного.

Третя колонка стосується особливостей корекційно-розвивальної роботи в процесі навчання дітей з ТПМ. В ній розміщено детальну інформацію щодо формування тих компонентів психологічної структури читання, загально-навчальної діяльності, особистісних якостей, які є основою якісного засвоєння всіх знань, умінь і навичок, що передбачені програмою, з урахуванням загальних та індивідуальних особливостей мовленнєвого розвитку учнів.

 

 


                                                                  3   клас

 

121 година І семестр - 57 годин (3 години на тиждень);

ІІ  семестр - 64 години (4 години на тиждень)

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

 

У 3 класі коло читання розширюється за жанрами і персоналіями, охоплюючи доступні, цікаві для цього віку твори, які мають художньо-естетичну цінність.

Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів'я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, народні пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). Т. Шевченко, Леся Українка, П. Тичина, М. Рильський, В. Сосю- ра, Олександр Олесь, І. Калинець, М. Вороний, М. Вінграновський, П. Воронько, Н. Забіла, М. Стельмах, А. Качан, Л. Костенко, В. Коломієць, Т. Коломієць, А. Костецький,  Малишко, А. М'ястківський, Є. Горєва,  Лучук, П. Осадчук, Марійка Підгірянка, Олена Пчілка, М. Познанська, І. Кульська,  Жупанин, В. Самійленко, В. Скомаровський, І. Січовик, О. Сенатович, Г Бойко, Д. Білоус, Д. Павличко, І. Світличний, І. Жиленко, М. Сингаївський, Г Чубач.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Акровірші, вірші-загадки, вірші-скоромовки. Байки. Л. Глібов, П. Глазовий.

 

 

Проза. Оповідання, уривки з повістей. О. Буцень, Є. Гуцало, А. Григорук, В. Кава, О. Клименко, В. Нестайко, Д. Чередничен­ко, О. Іваненко, І. Сенченко, В. Скуратівський, Г Тютюнник, Микола Трублаїні, В. Сухомлинський, Ю. Збанацький, М. Стельмах, В. Чухліб, О. Дерманський, Л. Вороніна, М. Чумарна.

 

 

Літературні казки. К. Ушинський, І. Франко, Леся Українка, О. Зима, І. Липа, О. Іваненко, В. Скомаровський, В. Сухомлинський, Л. Письменна, Ю. Ярмиш.

П’єси. Н. Куфко, Олександр Олесь, Л. Мовчун.

 

 

 

 

 

 

Сходинки до монографічного вивчення творчості поетів: Марійка Підгірянка, Н.Забіла, П. Воронько, М. Стельмах, Т. Коломієць, А. Костецький, Д. Павличко. Науково-художні твори. Г. Демченко, О.Іваненко, О. Копиленко, Ю. Старостенко, А. Коваль, П. Утевська, Ю. Дмитрієв, М. Пришвін.

Довідкова література в контексті завдань літературного розвитку молодших школярів

Сторінки дитячих журналів

Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей. П. Єршов, О. Пушкін, Г. К. Андерсен, брати Грімм, З. Топеліус, А. Ліндгрен, Божена Немцова, М. Носов, М. Сладков.

Вірші.С. Маршак, А. Барто, Б. Заходер, Янка Купала, Джанні Родарі

 

Сторінками дитячих журналів.

Учень/учениця:

співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами: казка, вірш, оповідання, байка, п'єса ( з опорою на  наочність та питання  педагога)

розрізняє фольклорні і авторські твори;  твори за емоційним забарвленням;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називає основні теми читання; прізвища, імена українських письменників-класиків, найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори (з опорою на портрети), з якими ознайомились під час навчання;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знає сюжети 4-5 фольклорних казок (з опорою на наочність); напам'ять 7-8 віршів, прізвища, імена їхніх авторів; 5-6 прислів'їв;

 

 

 

 

 

 

 

усвідомлює значення книжки в житті людини;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вдосконалення уміння порівнювати та розпізнавати тематично схожі малі фольклорні форми: (народні дитячі пісеньки, ігри, лічилки, загадки, скоромовки, прислів'я, приказки; народні усмішки, народні пісні тощо) з опорою на  наочність та питання  педагога Розвиток розумових операцій аналізу, порівняння, узагальнення.

Розширення уявлень про навколишню дійсність; формування власної культури, прилучення до скарбниць духовності і культури - проведення екскурсій, розвиток уміння передавати побачене. Ознайомлення з національними традиціями свого народу.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та зі ставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Формування позитивно-стійкого ставлення до моральних норм, що мають місце у творах:

Формування потреби в отриманні інформації про світ почуттів автора твору на основі розвитку слухового і зорового аналізатору. Розвиток зорового сприймання, зорової уваги та просторових уявлень за рахунок розвитку рухів очей засобами віднаходження поглядом предметів.

Формування умінь співвідноситипрізвища письменників-класиків і письменників сучасної дитячої літератури з їх творами з опорою на портрети, отримані на уроках знання, та навідні питання педагога;

Збагачення словникового запасу новими словами, виразами; актуалізація слів з пасивного словника; розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі епітети з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога, а також з опорою на зорове сприймання друкованого тексту; розуміння доцільності їхнього використання; розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі порівняння з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога.

Формування  уміння порівнювати малі фольклорні форми (прислів’я, чарівні казки, оповідання, легенди, приказки; народні усмішки, народні пісні тощо), знаходити в них спільне та відмінне на основі слухового сприймання мовлення педагога.

Розвиток образного мислення, мовлення, уміння міркувати узагальнювати.

Удосконалення сенсорного виду діяльності (кінестетичного, слухового, зорового сприймання, стереогнозу тощо).

Формування умінь аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять; формування уявлень про міжжанрові зв’язки як засіб збагачення мовлення.

Розширення кругозору, що сприяє загальному розвитку учнів. Усвідомлення важливої ролі читацької діяльності в житті кожної людини.

Розвиток умінь розуміти запитання, виділяти головне, будувати відповідь, ставити запитання з максимальним урахуванням індивідуальних мовленнєвих можливостей.

Формування уміння порівнювати та зіставляти жанрові особливості текстів, розпізнавати тематично схожі художні твори (вірші, віршовані казки, прислів’я  тощо) використовуючи музичні інструменти для формування відчуття ритму і довготи звуків, тембру контрасту голосу тощо), передавати голосом  жанрові особливості тексту.

Удосконалення мовленнєвого розвитку; формування уміння розрізнювати: вірші-загадки, вірші-скоромовки. Байки

 

Удосконалення навичок читання

Розвиток слухового та зорового сприймання, уваги (її сталості, переключуваності, довільності), зв’язного мовлення.

Формування умінь аналізувати та узагальнювати отримані на слух та на основі зорового сприймання відомості; розуміти їхнє значення для цілісного сприйняття тексту.

Розвиток слухового сприймання, уваги, пам’яті, контролю за еталонним мовленням педагога та власним; інтегративної діяльності слухового, зорового та частково мовнорухового (на вербальному матеріалі, що містить звуки з правильною артикуляцією, а також звуки, що автоматизуються та диференціюються) аналізу творів.

Розвиток короткочасної слухової пам’яті.

Формування уміння впізнавати літературні казкиз опорою на запитання педагога.

Формування знань про коротку характеристику авторів віршованих творів (з опорою на питання педагога).

Ознайомлення з жанровими характеристиками п’єси. Формування уміння відрізняти п’єсу від інших жанрів. 

 

Формування базових біографічних знань про поетів, їх творчого шляху.

 

 

 

 

 

 

Формування знань про довідкову літературу.

 

Удосконалення навички читання науково-популярних текстів.

 

 

 

 

 

Розвиток мовленнєвих засобів виразності (тон, темп, ритм, гучність, логічний наголос).

Формування навичок ймовірного прогнозування (уміння передбачати останнє слово рядка у віршах).

 

 

Формування і розвиток навички читання

 

Розвиток правильного, свідомого, виразного читання вголос цілими словами та групами слів.

 

Інтенсивне формування і розвиток продуктивних способів читання мовчки (очима, без зовнішніх мовленнєвих рухів, свідомо). Формування і розвиток умінь із допомогою вчителя, а також самостійно вибирати та застосовувати під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосування різних видів вправ, спрямованих на розвиток мовленнєвого апарату, розширення оперативного поля зору; правильності, безпомилковості сприймання тексту; розвиток смислової здогадки (ан­тиципації); розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам'яті у процесі сприймання.

Учень/учениця:

читає наприкінці I семестру вголос у темпі 65-70 слів за хвилину; наприкінці навчального року вголос правильно, свідомо, виразно, цілими словами та групами слів у темпі 75-80 слів за хвилину;

оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя);

вибирає та застосовує під час читання мовленнєві засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос) — самостійно та з допомогою вчителя;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

застосовує вправи різних видів, спрямовані на розвиток артикуляційного апарату, розширення оперативного поля зору, розвиток смислової здогадки (антиципації), розвиток темпу читання вголос і мовчки; розвиток уваги і пам'яті у процесі сприймання.

Формування умінь користуватися опорою на уявлення про артикуляційні та акустичні ознаки мовних одиниць під час читання мовчки (переведення зовнішніх дій у внутрішній план).

Розвиток короткочасної та довгочасної слухової пам’яті.

Розвиток зорового сприймання

послідовності букв та буквосполучень (розвиток одночасного охоплення цілих слів), умінь запам’ятовувати, своєчасно перетворювати їх у звукові слова, здійснювати слуховий та зоровий контроль під час розпізнавання букв та артикуляції відповідних звуків з метою виправлення помилок.

Розвиток умінь користуватися акустико-артикуляційними уявленнями під час читання мовчки.

Розвиток мовленнєвого дихання (правильного мовленнєвого видиху і вдиху, плавності мовлення, дотримання пауз між реченнями).

Формування умінь самостійно повністю читати слова (правильно наголошуючи і чітко вимовляючи добре знайомі), словосполучення, речення (дотримуючись пауз між ними, читати невеликі тексти в доступному темпі, співвідносячи його зі змістом твору; Удосконалення уміння правильно користуватися (розподіляти) дихання, дотримуючись   ритмічних пауз, зумовлених розділовими знаками).

Формування уміння контролювати темп читання відповідно до перебігу подій та можливостей мовленнєвого розвитку.

Розвивати уміння відчувати логічний наголос, виділяти в реченні емоційно-значемі слова; дотримуватися логічних пауз.

Розвивати уміння змінювати висоту, плавність, співучість  голосу залежно від типу твору.

 

Розвиток інтонаційних компонентів читання: (логічного наголосу, темпу та швидкості); уміння контролювати темп читання відповідно до перебігу подій та можливостей моторно-мовлен-нєвого розвитку.

Розвиток слухового та зорового сприймання, уваги, пам’яті, контролю за еталонним мовленням педагога та власним; інтегративної діяльності слухового, зорового та мовно-рухового аналізаторів (провідна роль належить слуховому та зоровому аналізаторам).

Формування навичок ймовірного прогнозування (уміння передбачати останнє слово рядка у віршах або останнє слово, речення; уміння передбачати декілька слів, пов’язаних спільним змістом; останнього складу у словах нескладної структури) сприятиме розвитку антиципації і темпу читання.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та зіставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

 

 

Літературознавча пропедевтика

 

Тема та основна думка твору.

Формування умінь самостійно усвідомлювати, визначати тему твору та основну думку (з допомогою вчителя).

Сюжет і композиція (без уживання термінів). Пейзаж, портрет, діалоги як найпростіші елементи композиції твору.

Початок, основна частина, кінець твору як основні елементи сюжету, їх взаємозв'язки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герой (персонаж) твору. Визначення головного і другорядних персонажів твору; позитивного та негативного героїв твору (з

допомогою вчителя)

.

 

Автор твору. Усвідомлення взаємозв'язків: автор — твори — книжки; автор — теми. Ставлення письменника до зображуваних подій і персонажів.

 

 

 

 

Епізоди з життя і діяльності письменника.

 

 

Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.

Розвиток умінь виділяти в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термінів, практично), з'ясовувати їх роль у творі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жанр. Розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, що вивчалися.

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

усвідомлює та самостійно визначає тему твору; основну думку — з допомогою вчителя;

 

знаходить у структурі тексту художні описи природи, зовнішності людини, інших живих істот; пояснює їх роль у творі; називає учасників діалогу; розуміє зміст діалогу; визначає у структурі епічного твору початок, основну частину, кінцівку; пояснює їх взаємозв'язок (після аналізу твору);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

самостійно визначає головного і другорядного персонажів;

пояснює, хто з персонажів є позитивним, хто — негативним (самостійно та з допомогою вчителя);

 

 

пояснює, що той чи інший письменник є автором низки творів, низки книжок на певну тему, наводить приклади;

має елементарне уявлення про авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і персонажів (із допомогою вчителя);

розповідає епізоди з життя і діяльності письменників, із творами яких ознайомлювались під час навчання.

виділяє у художньому тексті та вживає у своєму мовленні під час характеристики персонажів творів, опису природи яскраві, образні вислови із твору; пояснює їх роль у тексті;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

правильно називає та розрізняєпрактично жанри творів, з якими ознайомлювалися під час навчання;

самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; героїко-фантастичних казок, байок, п'єс (із допомогою вчителя);

Розвиток розумової операції узагальнення на основі зіставлення головної думки та теми тексту з його назвою.

 

Формування позитивно-стійкого ставлення до моральних норм поведінки та зразкових якостей характеру героїв, що розкриваються у творах про природу (уміння милуватися красою природи, землі, рідного краю; потреба у пошуку шляхів збереження природи, рідної землі).

Формування умінь аналізувати негативні ситуації, робити умовиводи (засудження різних проявів недбайливого ставлення до природи).

Формування уміння орієнтуватися у структурі тексту, розуміти причинно-наслідкові  зв’язки.

Розвиток умінь будувати власні усні висловлювання, дотримуючись правильної послідовності слів у реченнях.

Формування уявлень про «ціле» як сукупність окремих частин (думок), пов’язаних єдиним змістом (сюжетом).

Розвиток слухового та зорового сприймання, уваги (її сталості, переключуваності, довільності), зв’язного мовлення.

Формування умінь аналізувати та узагальнювати отримані на слух та на основі зорового сприймання відомості; розуміти їхнє значення для цілісного сприйняття тексту.

 

Формування позитивно-стійкого ставлення до моральних норм поведінки та зразкових якостей характеру героїв, що розкриваються у творах про працю (працелюбство, кмітливість, старанність.

Формування потреби в отриманні інформації про світ почуттів автора твору.

Розвиток умінь встановлювати зв’язки між подіями в житті автора та темою його твору.

Розвиток умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога, а також власне читання.

 

 

 

 

Формування уявлень про естетичний бік мовлення людини на довільному рівні: багатоваріативність замін одних слів або виразів тексту на інші.

Розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі епітети з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога, а також з опорою на зорове сприймання друкованого тексту; розуміти необхідність та доцільність їхнього використання; розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі порівняння з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога.

Формування уявлень про естетичний бік мовлення людини на довільному рівні: багатоваріативність замін одних слів або виразів тексту на інші.

Формування уявлень про міжжанрові зв’язки як засіб збагачення мовлення.

Формування умінь самостійно граматично правильно висловлювати свої думки, доводити правильність своєї відповіді за допомогою різножанрових прикладів.

 

Досвід читацької діяльності

Особливості опрацювання художнього твору

Усвідомлення жанрової специфіки творівупізнавання і називання жанру твору

 

Народні героїко-фантастичні (чарівні) казки. Спостереження за структурними особливостями цих творів. Особливий характер вимислу та фантазії таких казок: таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герої (персонажі) героїко-фантастичних казок, їхні вчинки, мотиви поведінки (з допомогою вчителя). Добро і зло в казці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прислів’я і приказки як короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів'їв. Формування умінь вибрати з низки прислів'їв таке, що найточніше відображує основну думку твору. Спостереження за використанням при­слів'їв і приказок у художніх творах та мов­ленні людей.

 

 

Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика, уявні картини). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Акровірш (акростих) як особлива форма вірша (віршованої загадки), у якому початкові літери рядків, прочитані згори вниз, становлять слово чи словосполучення.

 

 

Оповідання. Поглиблення знань, умінь щодо структурних особливостей оповідання, типів персонажів, тематики дитячих оповідань.

Формування умінь усвідомлювати умовність подій у літературному творі, їх відмінність від реальних, життєвих.

Привернення уваги учнів до особистості автора твору.

 

 

 

 

 

 

 

Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються люд­ські вчинки, характери, недоліки.

Герої (персонажі) байок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повість, повість-казка як прозові твори, у яких мають місце кілька подій; їх відмінність від оповідання та казки. Герої (персонажі) повістей, повістей-казок.

 

 

П’єса як драматичний твір, написаний для вистави. Дійові особи. Діалогічний характер побудови п'єси. Діалоги і монологи у п'єсі. Слова автора. Дії (картини) у п'єсі

 

Учень/учениця:

усвідомлює, називає основні ознаки героїко-фантастичних казок: зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

правильно визначає, називає героїв чарівних  казок пояснює, якими рисами наділені позитивні і негативні герої (за допомогою навідних питань); висловлює свою оцінку поведінки, вчинків персонажів; робить висновок, що добро у таких казках перемагає зло (із допомогою вчителя);

 

 

 

 

 

 розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів'їв (наприклад, про працю, навчання); правильно вибирає з низки прислів'їв таке, що найточніше відображує основну думку твору (наприкладі прислів'їв, які побутують у мовленні переважно у прямому значенні);

 

 

вміє самостійно назвати основні ознаки вірша (наявність рими, ритму, поділ на строфи — без вживання терміну); наводить кілька прикладів віршів, різних за емоційним забарвленням; пояснює, які почуття висловлює поет у творі; називає основні теми дитячих віршів, які опрацьовувалися на уроках;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

практично розрізняє акровірш; називає його основну відмінність від інших творів;

 

 

 

 

 

називає основні ознаки оповідання як жанру, наводить кілька прикладів; пояснює, хто є героями (персонажами) оповідань; називає

основні теми дитячих оповідань, які опрацьовувалися під час навчання; має уявлення про умовність подій у літературному творі (з допомогою вчителя); пояснює, що відображені події у тому чи іншому оповіданні не є точною копією з реального життя;

 

 

 

 

 

має початкове уявлення про жанрові особливості байки як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; правильно називає героїв байок;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

практично розрізняє повість, повість-казку;

пояснює їх відмінність від оповідання та казки; правильно називає героїв повістей, повістей-казок (на

прикладі програмових творів);

 

має уявлення про основні жанрові ознаки п'єси, її відмінність від інших жанрів; визначає у п'єсі діалоги, монологи, слова автора, дії (картини);

вміє брати участь у постановці дитячих п'єс

 

Розвиток умінь впізнавати персонаж за сукупністю характерних рис; сприймати його як цілісний образ.

Розвиток умінь запам’ятовувати та відтворювати основні відомості щодо характеристики головного персонажа твору.

Розвиток уявлень про наявність основних та другорядних персонажів (як фону) у межах певного твору.

Розвиток мислення на основі формування оцінних суджень, уміння розрізняти  осудливе ставлення до нероб і прихильне – до працьовитих людей.

Уміння визначати характерні ознаки казкових персонажів: доброту, сміливість, чесність або боягузтво, чванливість, пихатість з опорою на питання педагога.

Формування умінь зосереджувати увагу на основних відомостях, що мають місце в тексті; робити висновки на основі здійсненого аналізу; орієнтуватися у друкованому матеріалі;

Розвиток умінь узагальнювати матеріал шляхом формування уміння відповідати на запитання  (Чим приваблює вас казковий герой? Що відмінного ви помітили в дійових особах казки? За що ми цінуємо їх?) враховуючи мовленнєві можливості.

Розвиток умінь послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.

Формування умінь уважно слухати співбесідника, виділяти головне, правильно будувати власну відповідь з метою підтримки бесіди, ставити відповідні запитання. Формування умінь висловлювати власне ставлення до предмета вивчення.

Розвиток пам’яті, уміння спостерігати за мовою віршів  (мелодикою, ритмом тощо)  спираючись на слухове сприймання еталонної  мови педагога.

Формування уміння аналізувати прочитане,

 Удосконалення навички читання віршів з опорою на однотипну схему за  якою вони будується.

Розвиток  уміння розкриття семантики слів «голубизна», «прозелень» тощо.

Формування уміння аналізувати  образний апарат вірша, що сприятиме учням сприймати текст як поетичний твір, якому притаманні художність, ритміка викладу подій; поглиблення знань про жанрові особливості віршів: рима, ритм;

Розвиток короткочасної та довгочасної слухової пам’яті.

Формування навичок ймовірного прогнозування (уміння передбачати останнє слово рядка у віршах або останнє слово речення; уміння передбачати декілька слів, пов’язаних спільним змістом; останнього складу у словах різної структури).

Формування уявлень про міжжанрові зв’язки як засіб збагачення мовлення.

Формування умінь аналізувати та узагальнювати отримані на слух та на основі зорового сприймання відомості; розуміти їхнє значення для цілісного сприйняття тексту; Розвиток умінь розуміти запитання, виділяти головне, будувати відповідь, ставити запитання з максимальним урахуванням індивідуальних мовленнєвих можливостей, а також здійснювати контроль і вносити відповідні корективи.

 

Формування усвідомлення гумористичної форми, що притаманна  віршованому твору (байці) де зображуються людські вчинки та характерні  недоліки; формування уміння  порівнювати - знаходити подібне й відмінне у:  байці, казці, вірші; усвідомлення того, що байку написав «байкар»; уміння емоційно передати свої почуття. Спостереження за мовою дійових осіб байки та її відтворення з опорою на наочність; формування просодико-інтона-ційної  сторони мовлення.

уміння висловити своє ставлення до прочитаної байки, до її персонажів, відрізнити негативне від позитивного

 

 

 

 

 

Знаходження взаємозв’язків між початком, основною частиною твору та його кінцівкою;

Формування уміння виділити в п’єсі діалог та монолог (без визначення термінів); знаходити слова автора в тексті; дотримуватися необхідного темпу, ритму, логічного наголосу та сили голосу при читанні п’єси з урахуванням мовленнєвих можливостей учнів; граматично правильно висловити свою думку на основі прочитаного; визначити емоційний стан персонажів п’єси та його зміни залежно від ситуації.

 

 

Смисловий і структурний аналіз тексту

 

Цей вид аналізу тексту має практичну спрямованість і здійснюється у процесі його ба­гаторазового перечитування, під час якого учні поступово готуються до глибшого аналізу та синтезування прочитаного, тобто узагальнення.

У 3 класі продовжується формування й удосконалення умінь, що були об’єктом роботи у 2 класі, а також вводяться у чи­тацьку діяльність нові уміння і способи опрацювання тексту

Удосконалення умінь знаходити і пояснювати зв'язки між реченнями, абзацами і частинами тексту; самостійне визначення послідовності подій у творі та орієнтування у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка.

Самостійне складання простого плану до невеликих за обсягом і нескладних за будо­вою оповідань, науково-художніх, наукво- популярних текстів.

 

Користування планом для переказу прочитаного.

Розвиток умінь запитувати і відповідати на матеріалі прочитаних текстів; ставити запи­тання до тексту; вступати в діалог (5-6 ре­плік) на основі прочитаного.

Формування уміння аналізувати тексти з метою знаходження певних ознак опису.ваних предметів, явищ, подій, персонажів твору, встановлення причиново-наслідкових зв'язків, визначення нового, невідомого, узагальнення, доведення тощо.

Формування уміння з допомогою вчителя та самостійно виділяти головне у прочитаному тексті; співвідносити головну думку прочитаного із заголовком, із прислів'ям, з ілюстраціями; знаходити в тексті слова, вислови, речення, які є ключовими для розуміння тексту, характеристики персонажів.

Формування уміння розрізняти у творах елементи розповіді, опису, міркування.

 

Учень/учениця:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

уміє знаходити і пояснювати зв'язки між реченнями, абзацами і частинами тексту;

самостійно визначає послідовність подій у творі;

самостійно складає план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх і науково-художніх текстів

 

 

 

 

 

уміє користуватися планом і малюнками для переказу прочитаного (детально, стисло, вибірково);

уміє самостійно формулювати запитання до тексту;

уміє з допомогою вчителя і самостійно аналізувати тексти, виділяти ознаки описуваних предметів, явищ, подій; вчинки дійових осіб;

висловлює здогадки щодо можливого розвитку подій;

уміє з допомогою вчителя і самостійно встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, визначати головне, узагальнювати, доводити свою думку;

вміє визначати у творах елементи розповіді, описи, міркування

Розвиток умінь розуміти запитання, виділяти головне, будувати відповідь, ставити запитання з максимальним урахуванням індивідуальних мовленнєвих можливостей, а також здійснювати контроль і вносити відповідні корективи.

Збагачення словникового запасу новими словами, виразами; актуалізація слів з пасивного словника.

Розвиток умінь будувати власні усні висловлювання, дотримуючись правильної послідовності слів у реченнях.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та ставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Бере участь у колективному створенні кінцівок, зачинів текстів, визначенні речень, яких не вистачає в основній частині, їх придумуванні; пропонує власні варіанти кінцівок, зачинів.

 

 

 

 

Розвиток умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ опорою на слухове сприймання мовлення педагога, а також власне читання.

 

 

 

Формування уміння розрізнювати твір-розповідь , твір-опис, твір-міркування спираючись на основні ознаки,

 

 

 

 

 

Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення читача

до змісту твору

 

Розширення і поглиблення уявлень учнів про епітет, порівняння, метафору; їх роль, різні форми вираження; усталені епітети, порівняння, метафори в усній народній творчості й у творах письменників.

Самостійне знаходження у тексті слів, що мають переносне значення, пояснення їх значень на прикладах.

Формування умінь визначати настрій, за­гальну тональність твору; висловлюватися про враження від прочитаного.

Формування художньо-образного мислення, основою якого є емоційно-чуттєве сприймання і аналіз учнями прочитаного, а результатом — оцінні судження, почуття, милування красою художнього слова.

 

Формування в учнів (у співпраці з учителем) досвіду сенсорного естетичного сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи.

 

Учень/учениця:

уміє знаходити у тексті самостійно і з допомогою вчителя порівняння, епітети, метафори (без вживання терміну);пояснювати їх роль у тексті;

 

самостійно знаходити у тексті слова, що мають переносне значення;

 

використовувати у власному мовленні образні засоби (розповідь, переказ);

з допомогою вчителя визначати настрій, загальну тональність твору;

висловлювати оцінні судженняморального і естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі, своє ставлення до прочитаного

 

 

Розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі епітети та порівняння з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога, а також з опорою на зорове сприймання друкованого тексту; розуміти необхідність та доцільність їх використання;  розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі метафори з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога, а також на основі зорового сприймання під час знаходження в тексті.

Розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі епітети з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога, а також з опорою на зорове сприймання друкованого тексту; розуміти необхідність та доцільність їхнього використання; розвиток умінь впізнавати та виділяти знайомі порівняння з ряду інших на основі слухового сприймання мовлення педагога.

 

 

 

Робота з науково-художніми творами

 

Художні і пізнавальні особливості науково-художніх творів. Художня сюжетна лінія, характеристика героїв твору. Пізнавальна наукова інформація.

 

 

Порівняння художнього і науково-художнього твору

 

Учень/учениця:

усвідомлює сюжет, виявляє розуміння вчинків, подій, знаходить у тексті пояснює слова-терміни,

 

 

 

визначає смислові частини, встановлює між ними зв'язки, виокремлює (з допомогою вчителя) науково- пізнавальний матеріал, складає словесний, малюнковий план, визначає основну думку, переказує зміст;

 

 

 

 

 

 

 

 

розрізняє твори (за наявністю чи відсутністю наукової інформації

 

Формування умінь аналізувати та узагальнювати отримані на слух та на основі зорового сприймання відомості; розуміти їхнє значення для цілісного сприйняття тексту.

Формування уявлень про «ціле» як сукупність окремих частин (думок), пов’язаних єдиним змістом (сюжетом).

Розвиток слухового та зорового сприймання, уваги (її сталості, переключуваності, довільності), зв’язного мовлення.

Формування умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога, а також власне читання.

Формування умінь знаходити науково-пізнавальну інформацію, визначати істотні ознаки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо.

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

 

Практичне ознайомлення школярів із поняттями «прикнижна анотація», «відомості про письменника».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на об­кладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові та ін.

 

Формування в учнів самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування умінь самостійно орієнтуватись у групі дитячих книжок, розташованих на книжковій виставці.

 

 

 

Формування умінь здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді, а також за допомогою Інтернет-ресурсів бібліотеки (з допомогою вчителя).

 

 

Формування умінь складати найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя).

Формування умінь самостійно користуватися довідковою літературою (дитячими ен­циклопедіями, словниками тощо).

 

Розвиток у школярів умінь самостійно читати дитячу періодику. Практичне ознайомлення з поняттями «число журналу», «рік видання», «примірник», «комплект».

 

Учень/учениця:

самостійно виділяє у книжці, правильно називає її структурні елементи, титульний аркуш, «прикнижна анотація», «відомості про  письменника», пояснює їх призначення.

називає її структурні елементи: титульний аркуш, «прикнижна анотація», відомості про письменника з опорою на наочність;

пояснює їх призначення;

 

 

 

 

 

самостійно ознайомлюється з новою дитячою книжкою з опорою на зміст обкладинки, титульний аркуш, прикнижну анотацію, передмову; прогнозує її орієнтовний зміст;

 

 

самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему читання; будує зв’язне висловлювання за змістом твору (творів);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розглядає дитячі книжки на книжковій виставці; висловлюється щодо орієнтовного змісту книжок, їх тематики;

 

 

 

здійснює пошук потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки;

 

 

 

 

 

складає найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя);

 

усвідомлює призначення довідкової літератури; самостійно користується нею для пошуку потрібної інформації, розширення та поповнення своїх знань;

 

виділяє, правильно називає у дитячому журналі число журналу, рік видання; пояснює значення понять: «примірник журналу», «комплект» (з допомогою вчителя);

Формування умінь орієнтуватися в структурних елементах книжки

(титульний аркуш, «прикнижна анотація», «відомості про  письменника» тощо) з опорою на наочність.

 

Розширення словникового запасу за рахунок тлумачення нових слів.

Формування уявлень про призначення структурних  елементів книжки (обкладинки, титульного аркушу, прикнижної анотації, передмови)  за рахунок актуалізації отриманих знань, зорової та слухової перцепції.

Формування уявлень про зміст твору на основі позатекстової інформації, що вміщена на обкладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові тощо.

 

 

Формування уміння самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки, вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх і на цій основі робити загальний висновок про тематику, орієнтовний зміст, характер, кількість уміщених у ній творів.

Виховання у школярів культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, мір­кування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діа­логу, колективної дискусії та ін.

Формування умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою з опорою на позатекстову інформацію, вміщену на об­кладинці, титульному аркуші, у прикнижній анотації, передмові та ін.

Формування потреби у користуванні бібліотечним фондом, Інтернет-ресурсами бібліотеки.

Розвиток умінь орієнтуватися в приміщенні бібліотеки, звертатися до необхідних секцій з метою пошуку необхідної літератури.

 

 

 

 

Формування знань про існування різних альтернативих джерел отримання інформації питань, що цікавлять; їхні особливості.

 

 

Розвиток умінь користуватися журналами та газетами.

Здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань з використанням дитячої періодики.

Формування умінь обирати літературу за інтересом, збагачувати свої знання за допомогою читання книжок.

 

 

 

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

 

У 3 класі на новому матеріалі продовжується залучення учнів до тих видів творчих завдань, які виконувались у 2 класі, з деяким їх ускладненням. Зокрема, колективне та індивідуальне складання варіантів завершень до літературних казок, творів-мініатюр про казкових героїв і власні спостере­ження; складання розповідей від імені одного з героїв твору, заповнення пропусків у прозових і віршованих творах; інсценування прочитаного.

Ознайомлення і практичне використання у співпраці з учителем прийомів складання казок, загадок, лічилок за аналогією, зраз­ком і самостійно.

 

 

 

 

 

 

 

Виконання творчих завдань на основі сприймання різних видів мистецтва: творів письменників, художників, композиторів

 

Учень/учениця:

уміє самостійно і з допомогою вчителя доповнювати і змінювати тексти;

уміє самостійно і в співпраці з учнями творчо переказувати, складати твори-мініатюри про казкових героїв, інсценізувати;

уміє складати твори за власними спостереженнями; малюнками;

 

 

 

уміє з допомогою вчителя і самостійно (з використанням опорних слів, малюнків) складати казки, загадки, лічилки, доповнювати рими;

 

 

 

 

 

 

 

 

бере участь в інсценізації

Формування умінь простежувати логічні зв’язки та робити відповідні умовиводи.

 

Розвиток умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога, а також власне читання.

 

Розвиток умінь усно послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.

Формування творчого ставлення до змісту прочитаного; умінь висловлювати свої думки, які пов’язані зі змістом твору, але відображають особистісне ставлення дитини до отриманої інформації; розвиток умінь «переживати» ситуації, відображені у творах.

Розвиток умінь «переживати» ситуації, відбиті у творах.

Формування умінь колективно інсценізувати художні твори, життєві ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

 

4 КЛАС

121 година

семестр - 57 годин (3 години на тиждень);

семестр - 64 години (4 години на тиждень

 

 

Коло читання

 

У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування й узагальнення знань про раніше відомі жанри і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага жанрового і монографічного підходів у доборі та конструюванні навчального змісту за розділами і темами. Жанрова й авторська різноманітність залишаються провідними принципами добору змісту.

 

 

 

 

Усна народна творчість. Малі фольклорні форми: прислів'я, приказки, лічилки, загадки, усмішки; соціально-побутові казки, притчі, легенди, народні пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міфи про створення світу і людей.

 

 

 

 

 

 

Поезія: поетична палітра охоплює всі види віршів, з якими діти ознайомилися у попередніх класах. Крім авторів, твори яких діти читали у 2-3 класах, пропонуються твори І. Малковича, В. Симоненка, І. Драча, П. Усенка, Л. Полтави, Б. Чалого, Г. Черінь,

І. Жиленко та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Байки. Л. Глібов, Є. Гребінка, Г. Бойко, П. Глазовий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сходинки до монографічного

 вивчення творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, Д. Павличка, Л. Костенко.

Проза: оповідання, легенди, уривки з повістей. М. Гоголь, М. Коцюбинський, Марко Вовчок, Б. Грінченко, Остап Вишня, О. Довженко, Олесь Гончар, В. Близнець, О. Донченко, А. Григорук, В. Нестайко, С. Плачинда, К. Пасічна, І. Сенченко, М. Слабо- шпицький, В. Сухомлинський, Г. Тютюнник,

А.Дрофань, М. Чумарна, В. Чухліб, Г. Храпач, О. Дерманський, Л. Вороніна та ін.

П’єси. Я. Стельмах, Н. Шейко-Медведєва.

 

Науково-художні, науково-по-пулярні твори. А. Лотоцький, В. Скуратівський, А.    Григорук, Б. Лепкий, Є. Шморгун, А. Коваль, П. Утевська, А. Давидов.

 

Довідкова література в контексті завдань літературного розвитку і виконання творчих завдань.

Сторінками дитячих журналів.

Зарубіжна література. Казки, оповідання, уривки з повістей. А. Чехов, В. Гюго, П. Бажов, Марк Твен, Р. Кіплінг, Алан Мілн, Джек Лондон, О. Волков, М. Пришвін, Е. Успенський, М. Носов, Л. Керрол

 

Учень/учениця:

має уявлення про коло дитячого читання: називає теми дитячих творів;

 

співвідносить прочитаний твір із певним жанром: казка, вірш, оповідання, повість, повість-казка, байка, п'єса;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розрізняє казку народну і літературну; прозові, поетичні, драматичні твори;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називає прізвища, імена українських письменників-класиків, а також письменників, із творами яких неодноразово ознайомлювалися під час навчання;

знає назви, сюжети 6-7 фольклорних казок, а також літературних творів, прізвища, імена їхніх авторів; знає напам’ять 8-10 віршів; 2-3 уривки прозових творів; 8-10 прислів'їв, розуміє їх зміст і пояснює, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з прислів'їв;

 

 

 

 

 

 

 

усвідомлює, що читання є важливим джерелом знань, задовільнення пізнавальних інтересів, цікавого дозвілля; знає і шанує видатних культурних діячів, традиції укра­їнського народу

Розширення уявлень про жанрову й авторську різноманітність читання, ознайомлення з національними традиціями свого народу.

Привернення  уваги до багатовікових спостережень народу, над поведінкою людей і навколишньою природою, виражаючи їх у вигляді мудрого узагальненого повчання, наприклад: “Друзі пізнаються в біді”, “Під лежачий камінь вода не тече”.

Формування взаємозв’язку між двома формами писемного виду мовленнєвої діяльності (читанням і письмом).

Формування образного мислення через емоційно-чуттєве сприймання поетичних творів.

Розширення і збагачення уявлень і знань  про жанри усної народної творчості. Формування уміння орієнтуватися у жанровій різноманітності малих фольклорних форм: прислів'ях, приказках, лічилках, загадках, усмішках; соціально-побутових казках, притчах, легендах, народних  піснях;  розрізняти їх за опорними ознаками.

Збагачення словника влучними висловами за рахунок заучування прислів’їв напам’ять; розвиток уміння спостерігати за будовою і мовою прислів’їв, систематизувати й узагальнювати прислів’я за темами. Формування уміння порівнювати прислів’я, казки, оповідання, легенди тощо, знаходити в них спільне та відмінне.

 

Формування знань про прізвища, імена українських письменників-класиків.

Формування уміння спостерігати за авторським вибором слова в оповіданні під час діалогів, описів природи.

 

 

 

 

 

 

Формування первісної уяви  про світ, який назвали міфами (від грецького - «слово», «переказ»)

Розвиток розумових операцій: аналізу, порівняння, узагальнення.

 

Розвиток короткочасної та довгочасної зорової пам’яті. Введення у світ фантазії і вірувань наших пращурів.

Формування поетичного слуху, асоціативної і творчої уяви;
 уміння аналізувати образно-емоційний зміст твору; давати естетичну оцінку поезії та відображеній у ній дійсності;  активізації творчої думки учнів.

Формування уміння емоційно сприймати змісту вірша, прочитаного вчителем; користуватися

логічним наголосом,умінням дотримуватися пауз, необхідного ритму; уміння визначити структури вірша: довжину строфи, повтори, риму; розуміння змісту вірша та його головної думки; розрізнення різновидів віршів за тематикою;

Формування уміння за змістом вірша визначити думки і настрій поета; порівнювати  однакових за темою віршів різних поетів, знаходити в них спільні і відміні риси.

Формування уміння розрізнювати жанри творів на визначену тему: вірш, оповідання, байка, легенда з опорою на основні ознаки; вправлятися читати з відповідною інтонацією. Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою. Розвиток короткочасної та  довгочасної зорової пам’яті.

Заохочувати дітей до заучування їх напам’ять, час від часу згадувати про них, відновлювати в пам’яті і спонукати до введення в усне мовлення.

Формування базових біографічних знань про поетів, їх творчого шляху.

Удосконалення вміння читати діалоги, орієнтуватися у структурі тексту; формування уміння відповідати на питання за текстом; визначати  основну думку творів (оповідання, легенди, повістей); розрізнення жанрів творів на визначену тему.

Формування умінь самостійно граматично правильно висловлювати свої думки, доводити правильність своєї відповіді за допомогою різножанрових прикладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування уміння користуватися довідковою літературою.

 

Усвідомлене сприймання засобів художньої виразності в творі;  уміння спостерігати за мовою автора під час описів природи, зовнішності персонажа; розуміння стосунків між персонажами в творі.

 

 

 

Формування і розвиток навички читання

 

 

Удосконалення навичок свідомого, правильного, виразного читання вголос із дотриманням основних норм літературної ви­мови.

Удосконалення навички усвідомленого, у відповідному темпі читання мовчки різних за обсягом та жанровою специфікою текстів.

Самостійний вибір та правильне застосування під час читання інтонаційних та позамовних засобів виразності відповідно до знакової структури художніх, науково-художніх та науково-популярних текстів, за допомогою яких учні висловлюють своє ставлення до змісту прочитаного

 

досить вільно читає мовчки у темпі, не нижчому 110 слів за хвилину;

 

 

самостійно готується до виразного читання;

добирає та правильно застосовує під час читання, декламації, інсценізації різножанрових творів мовленнєві та позамовні засоби художньої виразності; передає з їх допомогою своє та авторське ставлення до змісту твору

 

Вдосконалення умінь користуватися опорою на уявлення про артикуляційні та акустичні ознаки мовних одиниць під час читання мовчки.

Вдосконалення уміння контролювати темп читання відповідно до перебігу подій та можливостей мовленнєвого розвитку; уміння відчувати ритм твору, з опорою на розділові знаки.

Розвиток зорового сприймання одночасного охоплення цілих слів, груп слів, умінь запам’ятовувати, своєчасно перетворювати у звукові слова, здійснювати слуховий та зоровий контроль під час розпізнавання букв та артикуляції відповідних звуків з метою виправлення помилок.

Розвиток умінь користуватися акустико-артикуляційними уявленнями під час читання мовчки.

Формування навичок ймовірного прогнозування (уміння передбачати останнє слово або декілька слів речення, пов’язаних спільним змістом).

Вдосконалювати  уміння відчувати логічний наголос, виділяти в реченні емоційно-значемі слова; дотримуватися логічних пауз.

Розвивати уміння змінювати висоту, плавність, співучість  голосу залежно від типу твору.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та зіставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Розвиток короткочасної та довгочасної зорової пам’яті.

 

 

Літературознавча пропедевтика

 

Тема та основна думка твору.

Розвиток умінь самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору; розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів

 

Сюжет і композиція (без уживання термінів).

Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв'язки.

 

 

 

 

 

 

 

Герой (персонаж) твору.

Головний і другорядний персонажі у творі, стосунки між ними. Мотиви вчинків персонажів. Самостійне визначення типу персонажа (позитивний, негативний), власне ставлення до героїв твору, обґрунтування своїх думок

 

 

 

 

 

 

 

Автор твору. Усвідомлення взаємозв'язків: письменники — теми; письменник — жанр; письменник — талановита людина; біографії, автобіографії письменників для молодших школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мова художнього твору. Усвідомлене сприймання засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі. Спостере­ження за авторським вибором слова у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характе­ристики героїв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жанр. Удосконалення умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчалися у 2-4 класах, обґрунтовувати свою думку.

 

Учень/учениця:

усвідомлює та самостійно визначає тему і основну думку твору; розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів;

 

самостійно визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди); пояснює, хто герої твору, що і як про це сказано в тексті; які події, пригоди трапилися, місце і час подій, як вони пов'язані між собою;

самостійно визначає головних і другорядних персонажів твору; встановлює тип персонажа (позитивний, негативний);

 

 

пояснює, обґрунтовує вчинки героїв та їхні мотиви; висловлює до них своє та авторське ставлення;

 

 

 

 

 

 

 

називає основні теми та жанри творів письменників, про які неодноразово дізнавалися під час навчання; складає невеликі усні розповіді про життєвий шлях письменників, події, які особливо запам'яталися; пояснює, як, із яких джерел можна одержати біографічні відомості про майстрів мистецтва слова;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

самостійно розрізняє, визначає, обґрунтовує елементарні жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання у 2-4 класах; наводить приклади

 

Формування умінь визначаєтему і основну думку твору.

Формування умінь самостійно граматично правильно висловлювати свої думки, доводити правильність своєї відповіді за

допомогою різножанрових прикладів. Формування уявлень про міжжанрові зв’язки, як засіб збагачення мовлення.

Розвиток розумової операції узагальнення на основі зіставлення головної думки та теми тексту з його назвою.

 

 

 

 

Розвиток умінь впізнавати персонаж за сукупністю характерних рис; сприймати його, як цілісний образ.

Розвиток умінь запам’ятовувати та відтворювати основні відомості щодо характеристики персонажів твору.

Розвиток причино-наслідкових зв’язків, розумової операції порівняння.

Розвиток умінь усно послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.

 

 

 

Формування потреби в отриманні інформації про світ почуттів автора твору.

Розвиток умінь встановлювати зв’язки між подіями в житті автора та темою його твору.

Формування знань про існування різних альтернативних джерел отримання інформації з питань, що цікавлять.

 

Розвиток навичок культури українського мовлення: умінь сприймати на слух, запам’ятовувати та використовувати у власному мовленні правильні вербальні варіанти; порівнювати власне використання подібних слів та виразів з еталонним, критично ставитися до власного мовлення та виправляти помилки у разі їх наявності; впізнавати «суржикові» варіанти вимови слів та виразів, розуміти причини їхнього походження та необхідність подолання їх у разі наявності.

Формування уміння  користуватися епітетами, метафорами,  переносним значенням слів, з метою передачі більш яскравішого художнього образу та розширення словникового запасу.

Формування навичок мовленнєвої культури та мовленнєвого етикету. Виховання шанобливого ставлення до мови та мовних норм.

Формування умінь самостійно

граматично правильно висловлювати свої думки, доводити правильність своєї відповіді за допомогою різножанрових прикладів. Формування уявлень про міжжанрові зв’язки як засіб збагачення мовлення.

 

 

Досвід читацької діяльності

Особливості опрацювання художнього твору

Усвідомлення жанрової специфіки творівупізнавання і називання жанру твору

 

Народні соціально-побутові казки. Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови цих казок. Герої, їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Протиставлення персонажів.

Відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (чарівних).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зв'язок літературної казки з фольклорною. Письменники-казкарі.

 

 

 

 

Легенда як твір-переказ про якісь події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою. Герої легенд, їхні риси особис­тості. Відмінність легенди від казки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розширення та систематизація знань, умінь школярів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику.

Емоційна тональність вірша; динаміка почуттів поета у ліричному вірші.

 

 

 

 

Удосконалення умінь школярів орієнтуватися у структурі оповідання, повісті. Ставлення письменника до зображуваних подій , до героїв твору.

Типи персонажів: позитивні, негативні; мотиви їхніх вчинків.

Історичні оповідання для дітей.

 

 

 

 

 

Основні теми дитячих оповідань, повістей.

Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій та ін.

 

Учень/учениця:

практично розрізняє народну соціальнопобутову казку; називає місце події у казках, героїв, пояснює їхні вчинки, мотиви по­ведінки; відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (на конкретних прикладах);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розрізняє фольклорну та літературну казку; пояснює спільне та відмінне у цих казках; правильно називає прізвища найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори;

 

практично розрізняє легенду; пояснює її відмінність від казки; називає героїв легенд, їхні риси особистості;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називає ознаки вірша як жанру; теми опрацьованих віршів;

розрізняє вірші за емоційною тональністю; пояснює, як змінюються почуття поета у ліричному вірші (на конкретному прикладі); розрізняє оповідання й повість; обґрунтовує свій вибір (на конкретному прикладі);

 

 

самостійно визначає в оповіданні та повісті тип персонажа (персонажів): позитивні й негативні за характером поведінки, ставленням до них письменника та власним ставленням; обґрунтовує свої міркування;

практично розрізняє історичні оповідання для дітей, пояснює, що в таких творах мова йде про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно;-

називає основні теми оповідань, повістей, які опрацьовувалися під час навчання; спостерігає за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; усвідомлює, що гумор не ображає людину, а почуття гумору є позитивною якістю осо­бистості

Розвиток усіх функцій і операцій, що забезпечують нормальну взаємодію аналізаторних систем, які є основою повноцінного становлення читання як однієї з форм писемного виду мовленнєвої діяльності.

Формування позитивних особистісних якостей та подолання негативних у процесі знайомства з поведінкою різних літературних героїв.

Формування уміння  висловлювати власне ставлення до подій, вчинків, персонажів з опорою на зміст тексту, наочність та за допомогою доступних мовних засобів.

Формування знань  про основні ознаки соціально-побутових казок. Розвиток короткочасної та довгочасної слухової пам’яті.

Формування творчого мислення, уявлення, усного мовлення.

Формування знань про основні ознаки легенди; формування позитивних особистісних якостей та подолання негативних у процесі знайомства з поведінкою різних літературних героїв.

Формування уміння розрізняти ознаки легенди, казки, вірша.

Усвідомлення і словесний аналіз вчинків персонажів тексту і мотивів їхньої поведінки; розрізнення творів про історичне минуле за жанрами: оповідання, казка, легенда; визначення композиції оповідань, казок, легенд про історичне минуле; розвиток образного мислення через емоційне сприймання прочитаних творів про історичне минуле; встановлення часових та причино-наслідкових зв’язків між фактами, подіями, описаними в творах.

 Розвиток навички правильного, виразного, свідомого читання. Визначення загального емоційного настрою твору про історичне минуле. Виховання почуття порядності, милосердя, терпимості у ставленні до близьких і чужих людей, осуду жорстокості, заздрощів, ненависті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування уміння  висловлювати власне ставлення до подій, вчинків, персонажів з опорою на зміст тексту, наочність та за допомогою доступних мовних засобів.

Формування умінь аналізувати негативні та кумедні ситуації, що виникають у процесі шкільного навчання.

Формування первинного уявлення про гумор, що притаманний багатьом літературним формам (байкам,  алегоріям, пародії, сатирі тощо).

 

 

 

Смисловий і структурний аналіз тексту

 

За вимогами Державного стандарту з «Читання» основне завдання цієї складової читацької діяльності — домогтися повно­цінного сприймання молодшими школярами тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури.

З огляду на це у читанні художнього тексту основне завдання смислового і структурного аналізу — сприймання художнього образу твору, у науково-художніх, науково-популярних текстах — передусім розуміння смислових зв'язків, істотних ознак, понять, висновків. Ці завдання розв'язуються у взаємозв'язку, проте залежно від жанру, обсягу, складності тексту одне з них висувається на перший план.

Смисловий і структурний аналіз є основою досягнення учнями повного розуміння тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 4 класі на новому змісті літературного матеріалу удосконалюються основні уміння смислового аналізу прочитаного: з'ясування значення слів і висловів у тексті; знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характе­ристики і підготовки до виразного читання; читання в особах; з'ясування ролі пейзажу, середовища для розуміння художніх образів.

З урахуванням змістових і жанрових можливостей прочитаних творів здійснюється робота з формування в учнів усього спек­тра загальнонавчальних умінь і навичок: формулювати запитання до текстів, будувати діалог, виділяти головні думки, дово­дити, встановлювати причиново-наслідкові зв'язки, узагальнювати тощо.

Особлива увага має бути приділена удосконаленню вмінь здійснювати структурний аналіз тексту. Зокрема, спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, казки, статті.

Використання плану для підготовки розповідей, переказів.

У взаємозв'язку смислового і структурного аналізу прочитаного відбувається проникнення учнів у його смисл. Процес розуміння тексту завершує діалогічна взаємодія читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного

 

Учень/учениця:

розуміє текст, свідомо і досить повно відтворює зміст прочитаного;

визначає основний смисл твору і розповіді; вміє знаходити і пояснювати істотні ознаки певних подій, явищ;

характеризувати дійових осіб; встановлювати смислові зв'язки між частинами тексту;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

уміє користуватися загально-навчальними уміннями: формулювати запитання до тексту; будувати діалог; аналізувати, порівнювати тексти різних жанрів, персонажів; виділяти основне у творі і характеристиці персонажів; знаходити причино-наслідкові зв'язки, доводити і формулювати їх (з допомогою вчителя);

 

 

 

уміє складати плани оповідання, казки, статті; використовує їх для розповіді, різних видів переказу з допомогою вчителя;

 

 

Розвиток слухового та зорового сприймання, уваги (її сталості, переключуваності, довільності), зв’язного мовлення.

Формування умінь аналізувати та узагальнювати отримані на слух та на основі зорового сприймання відомості; розуміти їхнє значення для цілісного сприйняття тексту.

Формування умінь зосереджувати увагу на основних відомостях, що мають місце в тексті; робити висновки на основі здійсненого аналізу; орієнтуватися у друкованому матеріалі.

Розвиток розумової операції узагальнення на основі зіставлення головної думки та теми тексту з його назвою.

Розвиток умінь здійснювати контроль, оцінювати правильність запропонованого варіанта відповіді та виправляти її у разі необхідності.

Формування умінь простежувати логічні зв’язки та робити відповідні умовиводи.

Розвиток умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога, а також власне читання.

Формування уявлень про «ціле» як сукупність окремих частин (думок), пов’язаних єдиним змістом (сюжетом).

 

Формування уміння розуміти та виділяти, засоби художньої виразності, використовувати їх у мовленні відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку під час переказу, опису, характеристик; слідкувати за розвитком подій у творі, використовуючи різноманітні опори (план, малюнки, попередній аналіз за засвоєним алгоритмом тощо).

ставити запитання за змістом прочитаного з опорою на план;

Формування уміння  передавати (детально, стисло, вибірково) зміст тексту з опорою на питання, план, малюнки відповідно до можливостей моторно-мовленнєвого розвитку.

Формувати уміння складати  план оповідання з опорою наочність і допомогу вчителя, орієнтуватися у структурі художніх, науково-художніх текстів з використанням засвоєних алгоритмів.

Розвиток умінь впізнавати персонаж за сукупністю характерних рис; сприймати його, як цілісний образ.

Розвиток умінь запам’ятовувати та відтворювати основні відомості щодо характеристики персонажів твору.

Розвиток причинно-наслідкових зв’язків, розумової операції порівняння.

 

 

 

 

Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення читача

 

Усі види роботи над текстом у цьому напрямі, що рекомендовані для 3 класу, зберігають своє значення і в 4 класі. Підкреслюємо переважну роль тих видів художнього аналізу тексту, які формують у дітей увагу до засобів створення художніх образів, серед яких найважливішими є художня виразність мови, з'ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків.

Образність, як відомо, залежить не лише від лексичного значення слова, а й від його взаємозв'язку з іншими словами, мети, з якою воно використано автором. Ці особливості створюють варіанти художнього опису, основу для зіставлення різних способів художнього відображення. Однак у з'ясуванні ролі засобів художньої виразності аналіз тексту не можна перетворювати у «пояснювальне» читання.

 

Формування в учнів емоційно-оцінного ставлення до прочитаного передбачає залучення завдань на виявлення й оцінюван­ня стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень (моральних, естетичних), виявлення авторської позиції щодо зображеного

 

Учень/учениця:

уміє знаходити в тексті засоби художньої виразності — епітет, метафору (без уживання терміна) порівняння; з’ясовувати з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів, описів;

 

 

 

 

 

використовує художні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах), розуміє їх роль у тексті;

 

 

 

 

 

 

 

 

уміє висловлювати емоційно-оцінні судження (морально-етичні та естетичні); обґрунтовувати  свою думку; виявляти ставлення автора до зображеного;

 

Формування уміння аналізуватихудожній текст на основі розвитку операцій порівняння, співставлення, знаходження спільного і відмінного спираючись на слухову і зорову перцепцію.

Привернення уваги до засобів творення художніх образів в текстах за рахунок розуміння художньої виразності мови, з'ясування значення епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та в творчості поетів і прозаїків з  використанням вербальних та невербальних  опор.

Формування уміння з’ясовувати основні ознаки понять, явищ;   порівнювати їх за допомогою отриманих знань з використання переносного значення слів та розуміння їх ролі у тексті.

Спрямовувати увагу за допомогою вчителя до особливостей авторського вибору слів, засобів вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.

Формування позитивно-стійкого ставлення до моральних норм поведінки та зразкових якостей характеру героїв, що розкриваються у творах (у відповідності до теми, яка вивчається).

Формування умінь аналізувати негативні ситуації, робити умовиводи (засудження різних проявів аморальної поведінки).

Формування потреби в отриманні інформації про світ почуттів автора твору.

Розвиток умінь розуміти послідовність подій, що мають місце у творах; визначати причину та наслідок певних явищ з опорою на слухове сприймання мовлення педагога, а також власне читання.

Формування уявлень про естетичний бік мовлення людини на довільному рівні: багатоваріантність замін одних слів або виразів тексту на інші.

 

 

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

 

 

Удосконалення умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою, визначати її орієнтовний зміст з опорою на всі складники позатекстової інформації, засвоєні під час навчання в початковій школі.

 

 

 

 

 

Удосконалення вмінь розрізняти зміст художньої, науково-художньої та науково-популярної книжки, спираючись на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат.

 

 

 

 

 

 

 

Удосконалення умінь самостійно складати коротку анотацію до прочитаної книжки ( усно).

 

Формування у школярів умінь самостійно та з допомогою вчителя читати й усвідомлювати фактичний зміст, основний смисл значних за обсягом творів (повістей, по вістей-казок, біографічних творів тощо); визначати провідну тему твору, сюжет­ну лінію; розуміти цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснювати, як вони пов'язані між собою; визначати головних та другорядних персонажів.

Формування умінь самостійно орієнтуватись у збірках творів, хрестоматіях для позакласного читання.

Удосконалення умінь самостійно орієнтуватися у світі дитячих книжок здійснювати пошук потрібної книжки, користуючись відкритим фондом бібліотеки, засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, у т. ч. Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки, а також пошук навчально-пізнавальної інформації, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково-популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей).

Формування умінь підтримувати колективну дискусію за змістом прочитаного: враховувати різні думки, міркування однокласни­ків, співвідносити їх, доповнювати власними; обстоювати свою позицію дотримуватися норм культури спілкування та ін.,

Учень/учениця:

самостійно визначає орієнтовний зміст книжки, у т. ч. за типом видання, напр., збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок та ін.

 

 

 

 

 

 

 

розрізняє зміст художньої, науково-художньої, науково-популярної дитячої книжки спираючись на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат;

 

 

 

 

 

 

 

 

самостійно складає коротку анотацію до прочитаної книжки (усно);

 

самостійно читає й усвідомлює зміст значних за обсягом творів (повісті, повісті-казки, біографічні твори): визначає провідну тему твору, розуміє цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснює, як вони пов'язані між собою; визначає головних та другорядних персонажів;

самостійно орієнтується у збірках творів, хрестоматіях із метою пошуку відповідної інформації; визначає за допомогою змісту (переліку) творів, передмови, які розділи увійшли до книжки; за яким принципом систематизовано літературний матеріал, наприклад, за тематичним, жанровим чи іншим; швидко знаходить потрібний твір, узагальнює інформацію;

самостійно добирає дитячі книжки за завданням учителя, а також із власної ініціативи, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, з якими ознайомилися під час навчання; знаходить потрібну навчально-пізнавальну інформа­цію, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково-популярні книжки з різних галузей знань, словники, енци­клопедії, періодичні видання для дітей);

бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаного (уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію); дотримується норм культури спілкування під час дискусії; висловлює власні оцінні су­дження щодо прочитаного

 

Розвиток умінь орієнтуватися у світі книжок за основними ознаками.

Формування уявлень про необхідність отримання цікавої та корисної інформації з літературних джерел.

Формування уміння самостійно розрізняти типи дитячих видань (збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок та ін.) з опорою на малюнки, опорні слова, порівняння тощо.

Формування умінь зосереджувати увагу на основних відомостях, що мають місце в тексті; робити висновки на основі здійсненого аналізу; орієнтуватися у друкованому матеріалі.

Формування умінь аналізувати та узагальнювати отримані на слух та на основі зорового сприймання відомості; розрізняти змістдитячих книжок з опорою на ілюстративний та довідково-інформаційний апарат.

Удосконалення умінь самостійно

усно складати коротку анотацію до прочитаної книжки з опорою на питання педагога.

 

Формування і розвиток продуктивних способів самостійного опрацювання змісту різних типів і видів дитячих книжок.

Формування умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію, та узагальнення навчально-пізнавальної інформації, користуючись засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки, а також Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки.

 

 

 

 

 

Формування уміння самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки, вибирати потрібну за окресленими педагогом показниками, співвідносити їх і на цій основі робити загальний висновок про тематику, орієнтовний зміст, характер, кількість уміщених у ній творів.

Сприяти ініціативі (прагненню) користування бібліотечним фондом, Інтернет-ресурсами бібліотеки.

Розвиток умінь орієнтуватися в різних секціях бібліотеки, з метою пошуку необхідної літератури.

 Виховання культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів (умінь слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.

 

 

 

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

 

Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження дітей через творчу діяльність у зв'язку із прочитаним.

У 4 класі, як і в попередніх, рекомендуються з цією метою: словесне малювання та ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення віршованих і прозових творів, зміни текстів; складання з допомогою вчителя казок, небилиць, творів-мініатюр, віршів, лічилок, загадок тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив мистецтв різних видів: художнє слово, живопис, музика

 

Учень/учениця:

уміє самостійно та з допомогою вчителя виконувати творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знає і вміє користуватися прийомами складання казок, загадок, лічилок; складання римованих рядків;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бере участь в інсценізації  прочитаних творів.

Учень

Сприяти  активізації  пізнавальної і емоційно-почуттєвої сфери учнів, шляхом залучення їх до діалогічної взаємодії з текстом, самовираженню у творчій діяльності.

Формування уміння  висловлювати власне ставлення до подій, вчинків, персонажів з опорою на зміст тексту, наочність та за допомогою доступних мовних засобів;

Формування творчих лінгвістичних здібностей

Розвиток творчого ставлення до змісту прочитаного; умінь висловлювати свої думки, які пов’язані зі змістом твору, але відображають особистісне ставлення учня  до дотриманої інформації;

Розвиток умінь «переживати» ситуації, відображені у творах, прогнозувати можливі наслідки, котрі могли б слугувати продовженням твору. Самостійно придумувати початок або кінцівку до запропонованого твору;

Розвиток умінь усно послідовно висловлювати свої думки з використанням наявного рівня мовнорухових можливостей.

Вдосконалення навичок правильної артикуляції звуків у процесі вільної розмови шляхом здійснення слухового контролю за власною вимовою та ставлення правильної вимови педагога, однокласників і власної.

Формування потреби у творчому ставленні до виконання лінгвістичних завдань.

Розвиток короткочасної та довгочасної слухової пам’яті.

Формування умінь колективно інсценізувати художні твори, життєві ситуації тощо;

Формування творчого ставлення до змісту прочитаного; умінь висловлювати свої думки, які пов’язані зі змістом твору, але відображають особистісне ставлення дитини до отриманої інформації; розвиток умінь «переживати» ситуації, відбиті у творах.

Розвиток умінь «переживати» ситуації, відбиті у творах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня  галузь   «Математика»

Математика

Пояснювальна записка

 

Курс математики — важлива складова навчання і виховання молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку (ПМР), основоположна частина математичної освіти. Цей курс у системі неперервної освіти ґрунтується на відповідному змісті Базового компонента дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами. Вивчення математики дітьми з ПМР передбачає обов’язкову корекційно-розвиткову роботу.

Навчання математики в початковій школі виконує низку значущих для загального розвитку особистості учня завдань, серед яких: формування здатності логічно міркувати, уміння виділяти властивості предметів і явищ навколишнього світу; виховання зосередженості, наполегливості, працьовитості, самостійності та ін.; розвиток інтелекту, пам’яті, уяви, розвитку та корекції мовлення.

Програма з математики для 3-4 класів спрямована на реалізацію мети і завдань освітньої галузі, визначеної у Державному стандарті початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами курс математики будується за такими змістовими лініями:

Ø    «Числа, дії з числами»;

Ø    «Величини»;

Ø    «Математичні вирази, рівності, нерівності»;

Ø    «Сюжетні задачі»;

Ø    «Просторові відношення, геометричні фігури»;

Ø    «Робота з даними».

Основу змісту початкового курсу математики становить арифметика цілих невід’ємних чисел і вимірювання величин. На пропедевтичному рівні подаються елементи алгебри та геометрії.

Програма побудована концентрично. Зміст розділів у кожному класі розширюється і доповнюється. Таким чином забезпечується поступове розширення й ускладнення навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення. Це сприяє формуванню знань, умінь, навичок і способів діяльності на вищому рівні узагальнення. У зв’язку з цим розділи починаються із узагальнення й систематизації навчального матеріалу, який вивчався у попередньому класі (на попередньому ступені освіти), з подальшим його розвитком.

У програмі математичний матеріал у межах одного періоду можна вивчати у три етапи. На першому етапі рекомендовано розглядати матеріал для повторення і для підготовки дітей до засвоєння знань та формування умінь, які вивчаються в основний період. На другому етапі навчання вивчають основний математичний матеріал. Його обсяг найбільший, а тому тривалість оволодіння ним повинна бути найдовшою. І на третьому етапі - вивчають навчальний матеріал, який забезпечує глибину усвідомленості усього вивченого впродовж усього періоду. Основні завдання цього етапу вивчення знань розділу – виявлення рівня засвоєння учнями нових математичних знань, умінь та навичок, формування вищого рівня усвідомлення змісту навчального матеріалу і самостійності під час виконання математичних завдань, а також формування вміння застосовувати знання з математики у практичних ситуаціях.

Засвоєння дітьми складних математичних знань потребує високого рівня розвитку у них базових психічних процесів, які неможливо сформувати в оптимальному режимі безпосередньо лише перед формуванням знань відповідного типу. Крім цього, процес навчання є безперервним, і після вивчення знань нижчого рівня складності учні засвоюють важчий навчальний матеріал, що вимагає від них вищого рівня психологічної готовності. Таким чином, елементи та загальна логіка корекційної роботи повинні бути органічно введені в цілісну навчально-виховну діяльність. А, відповідно, методика навчальної роботи по формуванню математичної компетенції має створюватися з урахуванням причин, що породжують труднощі різного типу в процесі засвоєння навчального матеріалу з математики. З огляду на сказане, ми вважаємо, що:

1) підготовка базових компонентів пізнавальної діяльності не лише повинна передувати кожному наступному складнішому етапу вивчення математичного матеріалу, але і бути безперервною, а тому її необхідно ввести як обов’язкову складову у кожен урок з математики;

2) для досягнення максимальної єдності між навчальним і корекційним процесом необхідно встановити чітку послідовність чергування прийомів та методів, спрямованих на запобігання труднощам засвоєння математичного матеріалу та формування у дітей відповідних знань та умінь.

У першу колонку програми «Зміст навчального матеріалу» введено ті елементи знань та умінь, які учні мають засвоїти впродовж певного проміжку часу. Їх зміст розкрито у таких розділах: «кількісний склад числа», «склад числа», «розрядний склад числа», «множення і ділення», «величини» тощо. Вчитель, спираючись на зміст навчального матеріалу, самостійно формує теми (в тему можуть входити знання і вміння з одного або декількох підрозділів) і визначає термін, необхідний для вивчення кожної з них, а також послідовність вивчення матеріалу в межах кожного розділу. Також у розділах подано той матеріал, на який учителю слід спиратися при вивченні нової теми (матеріал для повторення). Його не обов’язково виносити в окрему тему, але ці знання і вміння необхідно актуалізувати в учнів як опорні для формування у них поглибленого цілісного розуміння нових понять і навичок. Такий підхід дозволить учителям враховувати індивідуальний темп роботи учнів кожного класу, а також реалізовувати творчу ініціативу в організації процесу формування математичних знань і умінь.

У другій колонці подано вимоги до знань і умінь учнів, те, чого вони повинні навчитися: знати, вміти, розуміти, складати, уявляти тощо.

У третій колонці «Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати» представлено зміст комплексу заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання та виховання, що спрямований на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини. У ній визначено не лише основну спрямованість завдань для розвитку у дітей основних психічних процесів і функцій, але й оптимальний рівень їх сформованості на тому чи іншому етапі розвитку дитини.

У програмі конкретизовано зміст навчального матеріалу для кожного класу і подано відповідні вимоги до навчальних досягнень учнів. Послідовність розділів курсу і кількість годин для їх вивчення не вказується. Це дозволяє авторам створювати варіативні підручники, а вчителям — складати календарно-тематичний план відповідно до навчально-методичного комплекту, за яким навчаються учні, і з огляду на конкретну навчальну ситуацію у класі та педагогічну доцільність.

Визначений у програмі обсяг навчального матеріалу є необхідним і достатнім для формування в учнів з ПМР предметної математичної і ключових компетентностей, а також готовності до вивчення математики на наступному ступені освіти.

Для навчання дітей з ПМР математиці можна використовувати підручники, авторські посібники з математики і зошити з друкованою основою для загальноосвітньої школи.

 

 

 

3 клас

140 годин (4 години на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Розділ: Розрядний склад числа (42 год.)

 

Правильно списують і записують під диктовку цифри і числа від 1 до 1000.

Розуміють значення поняття «розряд числа». Знаходять у двоцифровому і трицифровому числі цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні. Знаходять у числі 1000 цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні, тисячу. Порівнюють числа в межах тисячі між собою.

Рахують у порядку збільшення і зменшення чисел в межах тисячі від будь-якого числа. Правильно записують ряди чисел у межах 1000 у порядку зростання і спадання. Самостійно визначають порядок проведення лічби у числових рядах.

Письмово і усно додають чи віднімають від двоцифрових чи трицифрових чисел одноцифрові, двоцифрові круглі, трицифрові круглі числа без переходу через десяток. Письмово додають чи віднімають числа в межах тисячі з переходом через десяток. Правильно читають числові вирази на дві дії і знають послідовність розв’язання у них дій. Розв’язують прості і складені арифметичні задачі.

З метою корекції недорозвинених у дітей психічних процесів продовжуємо проводити роботу по формуванню у дітей операцій мислення аналізу, синтезу, порівняння. Поруч із цим вводимо завдання на розвиток у них таких операцій як узагальнення, класифікація і встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

Вчимо дітей шляхом застосування мовлення вголос аналізувати, зіставляти і порівнювати малюнки, які включають 5-6 подібних (відмінних) елементів. Рекомендовано в про цесі роботи над виконанням усіх завдань спонукати учнів уголос коментувати власні дії, називати відмінне і спільне між предметами, з яких частин складене ціле, відсутні деталі предметів тощо. Формуємо у дітей вміння відповідно до ситуації вживати і правильно називати узагальнюючі поняття, правильно вимовляти математичні терміни, читати математичні символи, арифметичні вирази, тексти арифметичних задач.

Підрозділ:Кількісний і розрядний склад числа.

Навчальний матеріал для повторення:

Числа від 1 до 100.

Термін і поняття для повторення: «кількісний склад числа», «розрядний склад числа», «одиниці», «десятки», «сотні». Новий навчальний матеріал: Числа від 101 до 1000.

Термін і поняття: «тисяча». Операція поділу чисел в межах тисячі на складові.

Розрізняють поняття «розрядний склад числа» і «кількісний склад числа». Розуміють їх зміст.

Знаходять у двоцифрових і трицифрових числах цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні.

Знаходять у числі 1000 цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні, тисячу.

Вміють порівнювати числа в межах тисячі між собою, знаходять сусідів чисел.

Ділять одноцифрові, двоцифрові, трицифрові числа в межах тисячі на дві чи три складові.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати зав дання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонуємо виконувати, застосовуючи супровідне мовлення вголос.

Підрозділ: Поелементна лічба.

Навчальний матеріал: Ряд чисел від одного до тисячі.

трицифрових числах цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні.

Вміють рахувати у порядку зростання і спадання в межах тисячі від будь-якого числа. Правильно записують ряди чисел в межах 1000 у порядку збільшення і зменшення на одиницю.

Вміють лічити усно сотнями до тисячі.

Самостійно визначають порядок проведення лічби у числових рядах.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наcлідкових зв’язків. В процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровідне виконанню завдання коментування для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Цифри і числа.

Навчальний матеріал: Цифри для повторення від 1 до 100.

Нові цифри від 101 до 1000.

Впізнають і розрізняють цифри і числа в межах тисячі.

Правильно списують і записують під диктовку цифри від 1 до 1000.

Самостійно пригадують і вміють правильно записати будь-яке число в межах тисячі.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операції мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовуємо у роботі такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонуємо виконувати, застосовуючи голосне мовлення.

Підрозділ: Схеми оформлення арифметичних дій.Навчальний матеріал для повторення:

Схема запису прикладів на додавання та віднімання у лінійку.

Схема запису прикладів на додавання та віднімання у стовпчик.

Вміють правильно розташовувати на сторінці зошита і записувати приклади на додавання та віднімання у лінійку.

Правильно розташовують числа у стовпчик: одиниці під одиницями, десятки під десятками, сотні під сотнями.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операції мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовуємо у роботі такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонуємо виконувати, застосовуючи голосне мовлення.

Підрозділ:Обчислювальні дії без переходу через розряд.

Навчальний матеріал.

Дія додавання в межах тисячі без переходу.

Дія віднімання в межах тисячі без переходу.

Додають чи віднімають від двоцифрових чи трицифрових чисел одноцифрові, двоцифрові круглі, трицифрові круглі числа без переходу через розряд. Виконують обчислення усно і письмово.

Записують обчислення в лінійку і у стовпчик.

Самостійно складають приклади на додавання і віднімання чисел в межах тисячі без переходу через розряд.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків в процесі роботи вчимо дітей коментувати хід виконання завдання для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ:Обчислювальні дії з переходом через розряд.

Навчальний матеріал.

Дія додавання в межах тисячі з переходом через розряд.

Дія віднімання в межах ти

Письмово додають та віднімають числа в межах тисячі з переходом через розряд. Правильно записують їх у стовпчик.

Самостійно складають приклади на додавання і віднімання чисел у межах тисячі з переходом через розряд.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків в процесі роботи вчимо дітей коментувати хід виконання завдання для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

 

 

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків в процесі роботи вчимо дітей коментувати хід виконання завдання для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Числові вирази на декілька дій.

Навчальний матеріал для повторення:

Вербальний матеріал: «перший доданок», «другий доданок», «сума», «зменшуване», «від’ємник», «різниця». Символи: =, +, -.

Новий навчальний матеріал: Числові вирази на додавання і віднімання на дві дії без дужок і з дужками. Послідовність виконання арифметичних дій у числових виразах на дві дії.

Розрізняють назви компонентів та знаків арифметичних дій на додавання, віднімання. Вміють правильно читати числові вирази на одну та дві дії з дужками і без дужок.

Знають порядок виконання дій у числових виразах на дві дії з дужками та без дужок.

Вміють розкласти числовий вираз на дві дії, записати його у вигляді числових виразів на одну дію і розв’язати їх.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків в процесі роботи вчимо дітей коментувати хід виконання завдання для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Арифметичні задачі.

Навчальний матеріал для повторення:

Арифметичні задачі на одну дію.

Опорні фрази, що визначають алгоритм розв’язування задач на одну дію.

Новий навчальний матеріал: Складені арифметичні задачі на знаходження суми, різниці, на збільшення чи зменшення на декілька одиниць.

За описом складають числові вирази на дві дії без дужок та з дужками.

Розуміють значення опорних слів, що визначають алгоритм розв’язування задач. Сприймають умову задачі у єдності з кінцевим запитанням. Вміють правильно визначати алгоритм розв’язування задач. Самостійно визначають числові дані задачі.

Складають скорочений запис умови задачі та правильно розташовують його на сторінці зошита. Правильно складають числові вирази за змістом задачі і розв’язують їх.

Записують розв’язок складеної задачі у вигляді числового виразу на дві дії. Вміють правильно повно записати відповідь задачі. Самостійно розв’язують задачі, якщо їх текст поданий у вигляді малюнка чи схеми або декілька разів прочитаний вчителем чи самим учнем.

За малюнком чи схемою, а також самостійно без наочної опори складають тексти задач.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків в процесі роботи вчимо дітей коментувати хід виконання завдання для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Розділ. Множення і ділення (51год.)

 

Вміють лічити усно двійками, трійками, п’ятірками, десятками.

Складають числові ряди, де одиницею рахунку виступають усі числа в межах десяти. Вміють ділити величини та групи предметів на рівні частини. Знаходять закономірності, за якими складено числові ряди, якщо одиницями рахунку у них виступають числа від 1 до 10. Розрізняють компоненти дій множення і ділення та символи їх оформлення.

Записують правильно числові вирази на множення та ділення у зошиті.

Знають таблицю множення т                                                                                 а ділення чисел від 1 до 10 напам’ять.

Виконують дію множення одноцифрових чисел на двоцифрові в рядок.

Самостійно розв’язують задачі. Складають і записують скорочено умову задачі, розв’язок і відповідь.

Придумують умову задачі на збільшення чи зменшення у декілька одиниць, знаходження добутку чи частки.

Учні виконують запропоновані завдання шляхом застосування мовлення вголос. Вони аналізують, зіставляють і порівнюють, узагальнюють і класифікують малюнки, в яких є 5-6 елементів, коментуючи свої дії. При встановленні причиново-наслідкових зв’язків діти послідовно називають дії, які виконують, складають короткі зв’язні розповіді за серією малюнків, за серією навідних запитань переказують тексти арифметичних задач.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонуємо виконувати, застосовуючи супровідне і попереднє голосне мовлення.

Підрозділ: Таблиця множення і ділення.

Навчальний матеріал для повторення:

Числові ряди, у яких одиницями лічби виступають числа 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Додавання однакових чисел. Операція поділу цілого на рівні частини.

Компоненти і символи дій множення і ділення.

Дії множення і ділення. Новий навчальний матеріал: Таблиця множення і ділення чисел на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.

Вміють лічити усно двійками, трійками, п’ятірками, десятками.

Складають числові ряди де одиницею рахунку виступають усі числа в межах десяти.

Вміють ділити величини та групи предметів на рівні частини.

Вміють записувати звичайний дріб.

Вміють переводити зви чайний дріб у дію ділення і навпаки.

Знаходять закономірності, за якими складено числові ряди, якщо одиницями рахунку у них виступають числа від 1 до 10. Розрізняють компоненти дій множення і ділення та символи їх оформлення.

Записують правильно числові вирази на множення та ділення у зошиті.

Знають таблицю множення та ділення чисел від 1 до 10 напам’ять.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонуємо виконувати, застосовуючи супровідне і попереднє голосне мовлення.

Підрозділ: Множення і ділення чисел на 1, 0 і 10.

Навчальний матеріал: Властивості множення і ділення чисел на 1, 0 і 10.

Знають властивості множення і ділення чисел на 1, 0 і 10. Правильно усно розв’язують приклади на множення і ділення тоді, коли одним із компонентів виступає 1, 0 чи 10. Записують правильно числові вирази на множення та ділення у зошиті.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонуємо виконувати, застосовуючи супровідне і попереднє голосне мовлення.

Підрозділ: Множення двоцифрових чисел на одноцифрове.

Навчальний матеріал:

Дія множення двоцифрового числа на одноцифрове в рядок.

Схема запису дії множення одноцифрових чисел на двоцифрове в рядок.

Виконують дію множення двоцифрового числа на одноцифрове шляхом поділу двоцифрового числа на круглі розрядні числа, множення їх на одноцифрові і додавання результату множення.

Правильно записують дію множення одноцифрового числа на двоцифрове в рядок, а також проміжні дії, необхідні для розв’язання прикладу.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. У процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровідне і передуюче виконанню завдання мовлення для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Числові вирази на дві дії.

Навчальний матеріал для повторення: Вербальний матеріал: «перший доданок», «другий доданок», «сума», «зменшуване», «від’ємник», «різниця», «перший множник», «другий множник», «добуток», «ділене», «дільник» і «частка».

Символи: =, +, -, :, •.

Числові вирази на додавання і віднімання на дві дії без дужок і з дужками. Послідовність виконання арифметичних дій у цих числових виразах.

Новий навчальний матеріал: Числові вирази на додавання, віднімання, ділення і множення на дві дії без дужок і з дужками. Послідовність виконання арифметичних дій у цих числових виразах.

Розрізняють назви компонентів та знаків арифметичних дій на додавання, віднімання, множення, ділення. Правильно читають числові вирази на одну та дві дії з дужками і без дужок. Вміють розкласти числовий вираз на  дві дії, записати його у вигляді числових виразів на одну дію і розв’язати їх. За описом складають числові вирази на дві дії без дужок та з дужками.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. У процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровідне і передуюче виконанню завдання мовлення для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Прості і складені арифметичні задачі.

Навчальний матеріал: Прості і складені арифметичні задачі на зменшення і збільшення у декілька одиниць, на знаходження добутку і частки. Прості арифметичні задачі на відшукання невідомого множника за даними добутком і іншим множником та задачі на знаходження невідомих діленого чи дільника.

Розуміють значення опорних слів, що визначають алгоритм розв’язування задач. Сприймають умову задачі у єдності з кінцевим запитанням. Вміють правильно визначати алгоритм розв’язування задач.

Самостійно визначають числові дані задачі.

Складають скорочений запис умови задачі та правильно розташовують його на сторінці зошита.

Правильно складають числові вирази за змістом задачі і розв’язують їх.

Записують розв’язок складеної задачі у вигляді числового виразу на дві дії.

Вміють правильно повно записати відповідь задачі. Самостійно розв’язують задачі, якщо їх текст поданий у вигляді малюнка чи схеми або декілька разів прочитаний вчителем чи самим учнем.

За малюнком чи схемою, а також самостійно без наочної опори складають тексти задач.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. У процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровідне і передуюче виконанню завдання мовлення для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Розділ. Величини (47 год.)

 

Правильно вимовляють назви мір довжини, вартості, часу, маси. Знають еквіваленти переведення одних величин в інші.

Вміють правильно перевести одні величини в інші. Правильно порівнюють величини між собою.

Самостійно складають числові рівності і нерівності з одиницями величини.

З допомогою лінійки та олівця рисують пласкі та об’ємні геометричні фігури.

Вміють визначати периметр і площу геометричних фігур. Самостійно розв’язують прості арифметичні задачі на визначення залежностей.

Учні аналізують, зіставляють і порівнюють, узагальнюють і класифікують малюнки, які включають 5-6 елементів, попередньо вголос коментуючи виконання завдання. Діти складають план дій, обговорюючи його в голос, а потім виконують ці дії. Орієнтуючись на запропоновані схеми та серії малюнків (які містять 2 елементи), учні визначають порядок проведення розповідей, а тоді складають короткі тексти. Самостійно переказують тексти арифметичних задач.

Підрозділ: Міри довжини.

Навчальний матеріал для повторення: Повні і скорочені назви таких одиниць довжини, як міліметр (мм), сантиметр (см), дециметр (дм)), метр (м). Еквіваленти переведення міліметрів у сантиметри, сантиметрів у дециметри, дециметрів у метри, сантиметрів у метри, міліметрів у дециметри.

Новий навчальний матеріал: Повні і скорочені назви такої одиниці довжини, як кілометр (км). Еквіваленти переведення кілометрів у метри, міліметрів в метри.

Розуміють значення слів, що позначають міри довжини. Вміють правильно їх вимовляти, вживати відповідно до описуваної ситуації, будувати прості речення з цими словами. Знають еквіваленти переведення одних одиниць довжини в інші.

 

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовують у роботі з дітьми такий стимульний матеріал як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонують виконувати застосовуючи супровідне і передуюче голосне мовлення.

Підрозділ: Порівняння одиниць довжини.

Навчальний матеріал для повторення: Символи оформлення числових виразів на порівняння: <, >, =.

Числові вирази на порівняння одиниць довжини типу:

2 дм = 20 см,

4 см > 34 мм тощо.

Новий навчальний матеріал: Числові вирази на порівняння одиниць довжини з записом проміжних дій типу:

3 м 40 см 34 дм,

3 м = 3 • 10 = 30 дм,

40 см = 40 : 10 = 4 дм,

30 дм + 4 дм = 34 дм,

3 м 40 см = 34 дм.

Вміють графічно зображати вирази на порівняння одиниць довжини.

Правильно читають їх. Правильно розташовують на сторінці зошита вирази на порівняння одиниць довжини. Пам’ятають еквіваленти переведення одних одиниць довжини в інші та алгоритм пере ведення складених одиниць довжини в інші.

Правильно записують проміжні дії для переведення одних одиниць довжини в інші. Правильно порівнюють одиниці довжини.

Самостійно правильно розв’язують вирази з одиницями довжини і вміють складати їх.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. У процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровідне і попереднє коментування вголос для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Геометричні фігури та їх властивості.

Навчальний матеріал для повторення:

Геометричні фігури – квадрат, прямокутник, трикутник, багатокутник, коло, відрізок. Ознаки геометричних фігур – сторона, кут (прямий, гострий, тупий кут), центр кола. Креслення прямокутників, квадратів, трикутників та інших багатокутників зі сторонами заданої довжини.

Периметр геометричних фігур (Р).

Розпізнають геометричні фігури.

Співвідносять їх графічне зображення з відповідною назвою.

Знають основні ознаки квадрата, прямокутника, трикутника, кола, овала.

Зображають їх олівцем у зошиті за допомогою лінійки та трафарету.

Визначають периметр багатокутників.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовують у роботі з дітьми такий стимульний матеріал як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонують виконувати з попереднім коментуванням.

Підрозділ:Площа.Навчальний матеріал: Одиниці вимірювання площі – міліметр квадратний (мм2), сантиметр квадратний (см2), дециметр квадратний (дм2), метр квадратний (м2). Еквіваленти переведення одних одиниць площі в інші. Термін: палетка.

Способи визначення площі за допомогою палетки і лінійки. Алгоритм визначення площі прямокутника і квадрата.

Розуміють значення слів, що позначають міри площі. Вміють правильно їх вимовляти, вживати відповідно до описуваної ситуації, будувати прості речення з цими словами. Знають еквіваленти переведення одних одиниць площі в інші.

За допомогою палетки визначають площу багатокутників. Знають алгоритм визначення площі прямокутника і квадрата.

Знаючи довжину та ширину прямокутника, можуть визначити його площу. Використовуючи усі вивчені способи, визначають площу класної дошки, парти та інших прямокутних предметів, що знаходяться в оточенні.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовують у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонують виконувати з попереднім і супровідним коментуванням.

Підрозділ: Порівняння одиниць площі.

Навчальний матеріал для повторення: Символи оформлення числових виразів на порівняння: <, >, =.

Новий навчальний матеріал: Числові вирази на порівняння одиниць площі типу:

2 дм2  20        см2,

2дм2= 2 • 10 = 20 см2,

20 см2 = 20 см2;

4 см2 34 мм2,

4 см2 = 4- 10 = 40 мм2.

40 мм2 >34 мм2.

Вміють графічно зображати вирази на порівняння одиниць площі.

Правильно читають їх. Правильно розташовують на сторінці зошита арифметичні вирази на порівняння одиниць площі.

Пам’ятають еквіваленти переведення одних одиниць площі в інші.

Порівнюють одиниці площі.

Самостійно правильно розв’язують арифметичні вирази з одиницями площі і вміють складати їх.

Під час опанування знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. В процесі виконання завдань вчимо дітей попередньо і супровідно коментувати для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Міри вартості.

Навчальний матеріал для повторення: Повні і неповні назви мір вартості: копійки (коп), гривня (грн). Гроші вартістю 1 коп, 2 коп, 5 коп, 10 коп, 25 коп, 50 коп, 1 грн.

Новий навчальний матеріал: Гроші вартістю 5 грн, 10 грн, 20 грн, 50грн, 100 грн, 200 грн.

Розуміють значення слів, що позначають міри вартості. Вміють правильно їх вимовляти, вживати відповідно до описуваної ситуації, будувати прості речення з цими словами.

Знають еквіваленти переведення гривень у копійки і навпаки.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовують у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонують виконувати з попереднім і супровідним коментуванням.

Підрозділ: Порівняння одиниць вартості.

Навчальний матеріал для повторення: рівності і нерівності з одиницями вартості типу:

5 коп + 2 коп + 2 коп + 1 коп = = 10 коп; 50 коп < 1 грн;

50 коп + 25 коп 1грн,

50 коп + 25 коп = 75 коп, 75коп < 1грн.

Новий навчальний матеріал: рівності і нерівності з одиницями вартості.

1 грн 50 коп 805 коп, 1 грн = 1 • 100 = 100 коп, 100 коп + 50 коп = 150 коп, 150 коп < 805 коп.

Вміють графічно зображати вирази на порівняння одиниць вартості.

Правильно читають їх. Правильно розташовують на сторінці зошита вирази на порівняння.

Пам’ятають еквіваленти переведення одних одиниць вартості в інші та алгоритм переведення складених одиниць вартості в інші.

Правильно записують проміжні дії для переведення гривень в копійки і навпаки. Правильно порівнюють одиниці вартості.

Самостійно правильно розв’язують вирази з одиницями вартості і вміють складати їх.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. В процесі виконання завдань вчимо дітей попередньо і супровідно коментувати для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Міри часу.Навчальний матеріал для повторення: Годинники: пісочний, сонячний, з круглим циферблатом, з цифровим позначенням одиниць часу. Поняття і терміни: «тиждень», «місяць», «рік».

Повні і скорочені назви мір часу: хвилини (хв), години (год), секунди (сек), доба, рік. Еквіваленти переведення хвилин в секунди, годин в секунди, доби в години, року в доби.

Розуміють значення слів, що позначають міри часу.

Вміють правильно їх вимовляти, вживати відповідно до описуваної ситуації, будувати прості речення з цими словами. Визначають час за допомогою різних годинників. Виконують за визначений проміжок часу дію чи комплекс дій.

Знають еквіваленти переведення одних одиниць часу в інші.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовують у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонують виконувати з попереднім і супровідним коментуванням.

Підрозділ: Порівняння одиниць часу.Навчальний матеріал для повторення:

Арифметичні вирази на порівняння одиниць часу типу: 1 хв = 60 сек, 1год > 1 хв,

1 хв + 60 сек = 1 хв+ 1 хв = 2 хв.

Новий навчальний матеріал: Арифметичні вирази на порівняння одиниць часу типу: 1год 60 сек 300 хв,

1год = 1 • 60 = 60 хв,

60 сек = 1 хв,

60        хв + 1 хв = 61 хв,

61        хв < 300 хв.

Вміють графічно зображати вирази на порівняння одиниць часу. Правильно читають їх. Правильно розташовують на сторінці зошита вирази на порівняння одиниць часу. Пам’ятають еквіваленти переведення одних одиниць часу в інші та алгоритм переведення складених одиниць часу в інші. Правильно записують проміжні дії для переведення одних одиниць часу в інші. Правильно порівнюють одиниці часу.

Самостійно правильно розв’язують арифметичні вирази з одиницями часу і вміють складати їх.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. В процесі виконання завдань вчимо дітей попередньо і супровідно коментувати для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Міри маси.

Навчальний матеріал: Прилад для вимірювання маси – вага.

Одиниці вимірювання маси і їх скорочені назви – грам (гр), кілограм (кг). Еквівалент переведення грамів у кілограм.

Розуміють значення слів, що позначають міри маси.

Вміють правильно їх вимовляти, вживати відповідно до описуваної ситуації, будувати прості речення з цими словами. Вміють важити предмети і порівнювати їх за вагою. Знають еквіваленти переведення одних одиниць маси в інші.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовують у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонують виконувати з попереднім і супровідним коментуванням уголос.

Підрозділ: Порівняння одиниць маси.

Навчальний матеріал: Арифметичні рівності і нерівності з одиницями маси типу:

200 гр + 530 гр > 700 кг,

150 гр + 200 гр + 200 гр = 550 гр.

 

Правильно читають арифметичні вирази на порівняння одиниць маси.

Правильно розташовують їх на сторінці зошита. Пам’ятають еквіваленти переведення одних одиниць маси в інші.

Правильно записують числові вирази на порівняння одиниць маси.

Порівнюють одиниці маси. Самостійно правильно розв’язують вирази з одиницями маси і вміють складати їх.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів операції порівняння, а також встановлення причиново-наслідкових зв’язків. В процесі виконання завдань вчимо дітей попередньо і супровідно коментувати для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Прості арифметичні задачі на знаходження залежностей.

Навчальний матеріал: Арифметичні задачі на одну дію на знаходження залежностей між швидкістю, відстанню і часом; ціною, кількістю і вартістю; площею прямокутника і довжиною суміжних його сторін.

Розуміють значення опорних слів, що визначають алгоритм розв’язування задач. Розуміють залежності між швидкістю, відстанню і часом; ціною, кількістю і вартістю; площею прямокутника і довжиною суміжних його сторін. Сприймають умову задачі у єдності з кінцевим запитанням.

Вміють правильно визначати алгоритм розв’язування задач.

Самостійно визначають числові дані задачі.

Складають скорочений запис умови задачі та правильно розташовують його на сторінці зошита.

Правильно складають числовий вираз за змістом задачі і розв’язують його.

Вміють правильно повно записати відповідь задачі.

Самостійно розв’язують задачі, якщо їх текст поданий у вигляді малюнка чи схеми або декілька раз прочитаний вчителем чи самим учнем.

За малюнком чи схемою, а також самостійно без наочної опори складають тексти задач.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку у них таких операцій мислення, як синтез, аналіз, узагальнення, класифікація. Застосовують у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми, серії слів та цифр. Завдання пропонують виконувати з попереднім і супровідним коментуванням.

 

4 клас

140 годин (4 години на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи та очікувані результати

Розділ. Розрядний склад числа (51год.)

 

Правильно списують і записують під диктовку цифри від 1 до 1000 000.

Розуміють зміст поняття «розряд числа».

Знаходять у числах до 1000 000 цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні, тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч, мільйон. Вміють порівнювати числа між собою в межах мільйона. Вміють рахувати у порядку збільшення і зменшення чисел в межах мільйона від будь-якого числа.

Правильно записують ряди чисел в межах мільйона у порядку зростання і спадання.

Самостійно визначають порядок проведення лічби у числових рядах.

Письмово і усно додають чи віднімають числа в межах мільйона без переходу через розряд. Письмово додають чи віднімають числа в межах мільйона з переходом через розряд. Правильно читають числові вирази і знають порядок розв’язання у них дій. Розв’язують прості і складені арифметичні задачі.

З метою корекції недорозвинених у дітей психічних процесів роботу спрямовуємо на розвиток у дітей однієї з найважчих розумових операцій: умовиводу, що сприяє розвитку у них логіки мислення. Поруч з цим вводимо завдання на розвиток у них конструктивного праксису, що сприяє подальшому формуванню просторової уяви зокрема і просторового інтелекту в цілому. Рекомендовано в процесі роботи над виконанням усіх завдань спонукати учнів коментувати власні дії, визначати залежності між предметами, фігурами, схемами, називати відмінне і спільне між ними, визначати, з яких частин складене ціле тощо.

Формуємо у дітей вміння відповідно до ситуації вживати і правильно називати узагальнюючі поняття, правильно вимовляти математичні терміни, читати математичні символи, арифметичні вирази, тексти арифметичних задач.

Підрозділ: Кількісний і розрядний склад числа.

Навчальний матеріал для повторення:

Числа від 1 до 1000.

Терміни і поняття: «кількісний склад числа», «розрядний склад числа», «одиниці», «десятки», «сотні», «тисячі». Дія поділу чисел на складові.

Новий навчальний матеріал: Числа від 1000 до 1000 000. Терміни і поняття: «десятки тисяч», «сотні тисяч», «мільйон».

Розрізняють поняття «розрядний склад числа» і «кількісний склад числа». Розуміють їх зміст.

Знаходять у числах в межах мільйона цифри, що позначають одиниці, десятки, сотні, тисячі, десятки тисяч, сотні тисяч, мільйон.

Вміють порівнювати числа в межах мільйона між собою, знаходять сусідів чисел. Ділять числа в межах мільйона на розрядні чи інших декілька складових.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано використовувати завдання для розвитку у них конструктивного праксису. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки і схеми. Завдання пропонуємо супроводжувати коментуванням уголос.

Підрозділ: Поелементна лічба.

Навчальний матеріал:

Ряд чисел від одного до мільйона.

Вміють рахувати у порядку зростання і спадання в межах мільйона від будь-якого числа. Правильно записують ряди чисел в межах 1000 000 у порядку збільшення і зменшення на одиницю.

Вміють лічити усно тисячами до десятків тисяч, десятками тисяч до сотні тисяч, сотнями тисяч до мільйона.

Самостійно визначають порядок проведення лічби у числових рядах.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. У процесі роботи вчимо дітей супроводжувати виконання завдання коментарем для чіткішого усвідомлення ними залежностей між предметами, їх частинами та порядку виконуваних дій.

Підрозділ: Цифри і числа.

Навчальний матеріал для повторення:

Цифри і числа від 1 до 1000.

Новий навчальний матеріал: цифри і числа від 1000 до 1000 000

Впізнають і розрізняють цифри в межах мільйона. Правильно списують і записують під диктовку цифри від 1 до 1000 000.

Самостійно пригадують і вміють правильно записати будь-яке число в межах мільйона.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано використовувати завдання для розвитку у них конструктивного праксису. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки, схеми. Завдання пропонуємо виконувати у супроводі голосного мовлення.

Підрозділ: Схеми оформлення арифметичних дій.Навчальний матеріал для повторення:

Схема запису прикладів на додавання та віднімання у лінійку.

Схема запису прикладів на додавання та віднімання у стовпчик.

Вміють правильно розташовувати на сторінці зошита і записувати приклади на додавання та віднімання у лінійку. Правильно розташовують числа у стовпчик: одиниці під одиницями, десятки під десятками, сотні під сотнями, тисячі під тисячами, десятки тисяч під десятками тисяч, сотні тисяч під сотнями тисяч, мільйони під мільйонами.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано використовувати завдання для розвитку у них конструктивного праксису. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки і схеми. Завдання пропонуємо виконувати у супроводі голосного мовлення.

Підрозділ: Обчислювальні операції без переходу через розряд.

Навчальний матеріал: Дія додавання в межах мільйона без переходу через розряд.

Дія віднімання в межах мільйона без переходу через розряд.

Усно та письмово у рядок додають чи віднімають від чисел у межах мільйона одноцифрові та розрядні круглі числа без переходу через розряд. Додають та віднімають у стовпчик числа в межах мільйона без переходу через розряд. Правильно записують обчислення.

Самостійно складають приклади на додавання і віднімання чисел у межах мільйона без переходу через розряд.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. У процесі роботи вчимо дітей коментувати вголос виконання завдання для чіткішого усвідомлення ними залежностей між предметами, їх частинами та порядку виконуваних дій.

Підрозділ: Обчислювальні операції з переходом через розряд.

Навчальний матеріал: Дія додавання в межах мільйона з переходом через розряд.

Дія віднімання в межах мільйона з переходом через розряд.

Письмово додають та віднімають числа в межах мільйона з переходом через розряд. Правильно записують їх у стовпчик.

Самостійно складають приклади на додавання і віднімання чисел у межах мільйона з переходом через розряд.

Під час опанування знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. У процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровід виконання завдань коментуванням для чіткішого усвідомлення ними залежностей між предметами, їх частинами та порядку виконуваних дій.

Підрозділ: Числові вирази на декілька дій.

Навчальний матеріал для повторення:

Терміни і поняття - «перший доданок», «другий доданок», ..., «сума», «зменшуване», «від’ємник», «різниця». Символи: =, +, -.

Числові вирази на додавання і віднімання на дві дії без дужок і з дужками, послідовність виконання арифметичних дій у числових виразах на дві дії.

Новий навчальний матеріал: Числові вирази на додавання і віднімання на три і більше дій з дужками і без дужок.

Розрізняють назви компонентів та знаків арифметичних дій додавання, віднімання. Вміють правильно читати числові вирази на одну та дві дії з дужками і без дужок.

Знають порядок виконання дій у числових виразах на три і більше дій з дужками та без дужок.

Вміють розкласти числовий вираз на три і більше дій, записати його у вигляді числових виразів на одну дію і розв’язати їх. За описом складають числові вирази на три і більше дій без дужок та з дужками.

Під час опанування знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. У процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровід виконання завдань коментуванням для чіткішого усвідомлення ними залежностей між предметами, їх частинами та порядку виконуваних дій.

Підрозділ: Арифметичні задачі.

Навчальний матеріал для повторення:

Арифметичні задачі на одну дію.

Опорні слова і фрази, що визначають алгоритм розв’язування задач на одну дію. Складені арифметичні задачі на знаходження суми, різниці, на збільшення чи зменшення на декілька одиниць.

Новий навчальний матеріал: Складені арифметичні задачі з різними кількісними відношеннями і з пропущеними даними (з діями додавання і віднімання).

 

Розуміють значення опорних слів, що визначають алгоритм розв’язування задач. Сприймають умову задачі у єдності з кінцевим запитанням.

Вміють правильно визначати алгоритм розв’язування задач. Самостійно визначають числові дані задачі.

Складають скорочений запис умови задачі та правильно розташовують його на сторінці зошита.

Правильно складають числові вирази за змістом задачі і розв’язують їх.

Записують розв’язок складеної задачі у вигляді числового виразу на дві дії.

Вміють правильно повно записати відповідь задачі. Самостійно розв’язують задачі, якщо їх текст поданий у вигляді малюнка чи схеми або декілька разів прочитаний вчителем чи самим учнем.

За малюнком чи схемою, а також самостійно без наочної опори складають тексти задач.

Під час опанування знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. У процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровід виконання завдань коментуванням для чіткішого усвідомлення ними залежностей між предметами, їх частинами та порядку виконуваних дій.

Розділ. Множення і ділення (47год)

 

Вміють лічити усно двійками, трійками, п’ятірками, десятками.

Складають числові ряди, де одиницею рахунку виступають усі числа в межах десяти. Знаходять закономірності, за якими складено числові ряди, якщо одиницями рахунку у них виступають числа від 1 до 10. Розрізняють компоненти дій множення і ділення та символи їх оформлення.

Правильно записують у зошиті числові вирази на множення та ділення в лінійку і у стовпчик. Знають таблицю множення та ділення чисел від 1 до 10 напам’ять.

Знають властивості множення і ділення чисел на 1, 0 і 10. Виконують дію множення одноцифрових чисел на багатоцифрові і багатоцифрових на багатоцифрові.

Виконують дію ділення багатоцифрових чисел на багатоцифрові без остачі і з остачею. Знають порядок виконання дій у числових виразах і розв’язують їх.

Самостійно розв’язують задачі.

Учні виконують завдання на розвиток конструктивного праксису шляхом виконання практичних дій. Процес роботи вони коментують уголос, характеризуючи предмети, які вони складають, а також називаючи дії використані для розв’язання завдання.

При встановленні умовиводів діти послідовно називають залежності між предметами, а також характеризують дії, які виконують. Коротко характеризують залежності між даними в умовах простих і складених задач.

Підрозділ: Множення багатоцифрових чисел на одноцифрові і багатоцифрові.

Навчальний матеріал для повторення:

Числові ряди, у яких одиницями лічби виступають числа 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Таблиця множення чисел на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Властивості множення чисел на 1, 0 і 10.

Дія множення двоцифрового числа на одноцифрове.

Новий навчальний матеріал: Дія множення багатоцифрового числа на багатоцифрове.

Вміють лічити усно двійками, трійками, п’ятірками, десятками.

Складають числові ряди, де одиницею рахунку виступають усі числа в межах десяти. Знаходять закономірності, за якими складено числові ряди, якщо одиницями рахунку у них виступають числа від 1 до 10. Знають таблицю множення та ділення чисел від 1 до 10 напам’ять. Знають властивості множення чисел на 1, 0 і 10. Правильно множать багатоцифрові числа на одноцифрові й багатоцифрові.

Самостійно складають приклади на множення одноцифрових і багатоцифрових чисел та розв’язують їх.

Під час опанування знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. Завдання пропонують виконувати з попереднім і супровідним коментарем.

Підрозділ: Схема запису дії множення чисел.

Навчальний матеріал для повторення:

Компоненти і символи дії множення.

Схеми запису множення одноцифрових і багатоцифрових чисел на одноцифрове у рядок. Новий навчальний матеріал: Схема запису множення багатоцифрових чисел на одноцифрові і багатоцифрові у стовпчик.

Правильно називають компоненти і символи дії множення. Розрізняють компоненти дій множення та символи їх оформлення.

Правильно записують числові вирази на множення одноцифрових чисел на одноцифрове і багатоцифрових чисел на одноцифрове у рядок.

Знають схему запису дії множення у стовпчик багатоцифрового числа на одноцифрове і багатоцифрове.

Правильно розташовують у стовпчик одноцифрові і багатоцифрові числа під багатоцифровими.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано використовувати завдання для розвитку у них конструктивного праксису. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки і схеми. Завдання пропонуємо виконувати у супроводі голосного мовлення.

Підрозділ: Ділення багато цифрових чисел на одноцифрові і багатоцифрові.

Навчальний матеріал для повторення:

Операція поділу цілого на рівні частини.

Таблиця ділення чисел на 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. Властивості ділення чисел на 1, 0 і 10.

Дія ділення двоцифрового числа на одноцифрове.

Новий навчальний матеріал: Дія ділення багатоцифрових чисел на одноцифрові і багатоцифрові.

Вміють ділити величини на рівні частини. Складають числові ряди де одиницею рахунку виступають усі числа в межах десяти. Знаходять закономірності за якими складено числові ряди, якщо одиницями рахунку у них виступають числа від 1 до 10. Знають таблицю ділення чисел від 1 до 10 напам’ять. Знають властивості ділення чисел на 1, 0 і 10.

Правильно ділять багатоцифрові числа на одноцифрові і багатоцифрові.

Самостійно складають приклади на ділення багатоцифрових чисел і розв’язують їх.

Під час опанування знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. Завдання пропонують виконувати з попереднім і супровідним коментарем.

Підрозділ: Схеми запису дії ділення чисел.

Навчальний матеріал для повторення: Компоненти і символи дії ділення.

Схеми запису ділення одноцифрових і багатоцифрових чисел на одноцифрове у рядок.

Новий навчальний матеріал: Схема запису ділення багатоцифрових чисел на одноцифрові і багатоцифрові у стовпчик.

 

Правильно називають компоненти і символи дії ділення. Розрізняють компоненти дій множення і ділення та символи їх оформлення.

Правильно записуючи числові вирази на ділення одноцифрових і багатоцифрових чисел на одноцифрові у рядок.

Знають схему запису ділення у стовпчик багатоцифрового числа на одноцифрове і багатоцифрове.

Правильно розташовують у стовпчик одноцифрові і багатоцифрові числа.

З метою підготовки дітей до оволодіння вищим рівнем усвідомлення математичних понять рекомендовано використовувати завдання для розвитку у них конструктивного праксису. Застосовуємо у роботі з дітьми такий стимульний матеріал, як малюнки і схеми. Завдання пропонуємо виконувати у супроводі голосного мовлення.

Підрозділ: Числові вирази на дві дії.

Навчальний матеріал для повторення:

Терміни і поняття: «перший доданок», «другий доданок», «сума», «зменшуване», «від’ємник», «різниця», «перший множник», «другий множник», «добуток», «ділене», «дільник» і «частка». Символи: =, +, -, :, •.

Числові вирази на дві дії без дужок і з дужками.

Послідовність виконання арифметичних дій у цих числових виразах.

Новий навчальний матеріал: Числові вирази на додавання, віднімання, ділення і множення на три і більше дій без дужок і з дужками. Послідовність виконання арифметичних дій у цих числових виразах.

Розрізняють назви компонентів та знаків арифметичних дій на додавання, віднімання, множення, ділення.

Вміють правильно читати числові вирази на дві і більше дій з дужками і без дужок. Знають порядок виконання дій у числових виразах на дві і більше дій з дужками та без дужок.

Вміють розкласти числовий вираз на окремі дії, записати його у вигляді числових виразів на одну дію і розв’язати їх.

За описом складають числові вирази на дві і більше дії без дужок та з дужками.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. В процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровідне і попереднє до виконання завдання мовлення для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Підрозділ: Прості і складені арифметичні задачі.

Навчальний матеріал для повторення:

Прості і складені арифметичні задачі на зменшення і збільшення у декілька разів, на знаходження добутку і частки.

Новий навчальний матеріал: Складені арифметичні задачі з різними кількісними відношеннями і з пропущеними даними (з діями додавання, віднімання, ділення і множення).

Розуміють значення опорних слів, що визначають алгоритм розв’язування задач. Сприймають умову задачі у єдності з кінцевим запитанням. Вміють правильно визначати алгоритм розв’язування задач.

Самостійно визначають числові дані задачі.

Складають скорочений запис умови задачі та правильно розташовують його на сторінці зошита.

Правильно складають числові вирази за змістом задачі і розв’язують їх.

Записують розв’язок складеної задачі у вигляді числового виразу на дві дії.

Вміють правильно повно записати відповідь задачі. Самостійно розв’язують задачі, якщо їх текст поданий у вигляді малюнка чи схеми або декілька разів прочитаний вчителем чи самим учнем.

За малюнком чи схемою, а також самостійно без наочної опори складають тексти задач.

Під час вивчення знань з цього розділу рекомендовано продовжувати використовувати завдання для розвитку в учнів такої розумової операції, як умовивід. В процесі роботи вчимо дітей застосовувати супровідне і попереднє до виконання завдання мовлення для чіткішого усвідомлення ними порядку дій.

Розділ. Величини (42 год.)

 

Правильно вимовляють назви мір довжини, вартості, часу, маси.

Знають еквіваленти переведення одних величин в інші. Вміють правильно перевести одні величини в інші. Правильно порівнюють вели чини між собою.

Самостійно складають числові рівності і нерівності з одиницями величини.

За допомогою лінійки та олівця рисують пласкі та об’ємні геометричні фігури.

Вміють визначати периметр і площу геометричних фігур.

Самостійно розв’язують скла­дені арифметичні задачі на визначення залежностей.