Прозорість та відкритість

Статут

Ліцензія

Річний звіт директора

Благодійні фонди

Фінансова діяльність

Контингент та мережа

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Немирівського навчально-реабілітаційного   центру

Вінницької обласної Ради

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Немирівському  навчально-реабілітаційному центрі Вінницької обласної Ради розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2. Забезпечення якості  базової  середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх працівників закладу освіти.

1.3. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає: наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних тощо); організацію освітнього процесу  для дітей  з особливими освітніми потребами. контроль освітньої діяльності.

 1.4. Мета функціонування   внутрішньої системи забезпечення якості освіти–забезпечення діяльності  НРЦ  згідно законодавчих актів України, що регулюють  роботу  освітнього  закладу, рівного доступу до якісної освіти дітей  з особливими освітніми потребами  з урахуванням показників (якість освітніх послуг, якість оцінювання освітніх досягнень, комфортне, безпечне і здоров’язберігаюче середовище, якість управлінських процесів), створення системи моніторингу якості освіти для своєчасного виявлення і корекції відхилень фактичних показників від нормативних, прийняття виважених управлінських рішень та здійснення коригувальних дій відповідно до освітніх стандартів.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

  - стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

  - систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

  - оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

  - оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

  - оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

  - забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

  - інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами   закладу освіти.

  1.6. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

 - оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 - контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

  -  моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

  - створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

           II .  Принципи  та процедури забезпечення  якості  освіти.

  2.1. Внутрішня система забезпечення якості базової  середньої освіти  у НРЦ базується на таких принципах:

-  Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність  закладу,  є дитина.

- Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають  нормативно-правовим документам.

- Цілісність системи управління якістю освіти – оптимальний добір педагогічних кадрів, мотивуюче освітнє середовище, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятлива для творчої роботи психологічна атмосфера.

- Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.

- Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник,  освітня політика держави.

- Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

2.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  працівниками передбачає:

-посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

-дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

-надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

 - дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

 - надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

      Порушенням академічної доброчесності вважається:

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.

 

   За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

 Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

2.3. НРЦ  забезпечує внутрішню  систему  якості освітньої діяльності та якості освіти за такими напрямами:

                   -  освітнє середовище закладу освіти,

                   -  система оцінювання здобувачів освіти,

                   -  педагогічна  діяльність педагогічних працівників,

                   -  управлінська  діяльність.

2.4. Процедури вивчення освітньої діяльності є такими:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

- постійний моніторинг змісту освіти

;- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання;

- моніторинг ресурсного потенціалу;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

            ІІІ. Освітнє середовище закладу освіти

3.1. Основні складові безпечного освітнього середовища в НРЦ  це:

– безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– відсутність дискримінації та насильства;

- створення інклюзивного і мотивувального простору.

3.2. Створення безпеки спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед здобувачів освіти  таких негативних явищ, як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у  здобувачів освіти  життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства. 

3.3. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації:

   -планування та реалізація діяльності щодо запобігання будь-яким     проявам дискримінації, булінгу;

 -упровадження організації заходів з протидії булінгу, іншим формам насильства, дотримання порядку реагування на їхні прояви.

 3.4. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючогод до навчання освітнього простору:

-облаштування приміщень та території з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;

-створення умов для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

-забезпечення для здобувачів освіти мотиваційної складової на оволодіння ключовими компетентностями, наскрізними уміннями та умов для ведення здорового способу життя;

-створення простору інформаційної взаємодії  та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу .

 3.5. Навчальні, технічні, допоміжні приміщення закладу забезпечуються необхідними ресурсами для  освітнього процесу, підтримки здобувачів  базової  середньої  освіти  та повинні відповідати   основним санітарно-технічним   вимогам.

  3.6. Здобувачі освіти та працівники закладу повинні бути  обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

  3.7. Практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники, вихователі   допомагають учням у соціальній  адаптації.

  3.8. Освітній процес забезпечується навчальною, методичною літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам бібліотеки, веб-ресурсам.

3.9. Створюються умови для доступу здобувачів освіти до мережі Інтернет, формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

3.9. Створюються умови для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

3.10. Створюються умови для формування здорового способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти

3.11. Основними завданнями навчання  дітей з особливими освітніми потребами є:

- відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня  відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

- контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

- створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

- створення позитивного мікроклімату у закладі , формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами;

- забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами

-надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами .

3.12. Створене належне освітнє середовище для здійснення освітнього процесу у 1-4  класах  відповідно до Концепції  Нової  української школи.

                      ІV. Система оцінювання здобувачів освіти

4.1.Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти об’єктивна, відкрита, прозора і зрозуміла.

4.2.Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації  компетентнісного підходу до навчання.Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

з/п

Ключові

компетентності

Компоненти

 

1

Спілкування державною мовою

Уміння: (самостійно або за допомогою) ставити запитання та розпізнавати проблему; робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати та перетворювати тексти задач письмово, грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень, поповнювати свій активний та пасивний словниковий запас.

Ставлення: розуміння чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

 

2

    Спілкування іноземними мовами

Уміння: (самостійно або за допомогою) здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух  зміст автентичних текстів; читати та розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем; розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно  письмово, за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Навчальні ресурси: підручники, словники,  довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

 

3

Математична

компетентність

Уміння: (самостійно або за допомогою) оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв'язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати та досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язання математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

 

 

4

Основні

компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: (самостійно або за допомогою) розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища та процеси; користуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук  як універсальної мови наук, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових   ідей у сучасних інформаційних технологіях.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

 

 

5

Інформаційно-

цифрова

компетентність

Уміння: (самостійно та за допомогою) структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв'язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв'язання математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

 

 

6

    Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: (самостійно та за допомогою) визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

 

 

       

 

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: (самостійно та за допомогою) вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії практичності, ефективності з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв'язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди - це особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

 

 

8

    Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; повага до прав людини.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

 

 

               
               

 

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: (самостійно та за допомогою) висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування та взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

10

        Екологічна грамотність і здоровий  спосіб життя

Уміння: (самостійно та за допомогою) аналізувати та оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні та соціальні наслідки рішень.

Ставлення: усвідомлення взаємозв'язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне, бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

4.3. НРЦ здійснює аналіз результатів навчання здобувачів освіти за такими напрямами:

вивчення якості освітнього процесу;

корекція освітньої діяльності педагогів, методичних підходів у викладацькій діяльності;

 удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів (курсів);

простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних досягнень учнів;

визначення необхідності індивідуальної освітньої траєкторії для окремих учнів.

4.4.  Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерством освіти і науки,  молоді, спорт у№ 329 від 13.04.2011 року.

- Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню  (  наказ МОН № 813 від 13.07.2021 р. «Про затвердження  методичних рекомендацій  щодо оцінювання результатів  навчання учнів  1-4 класів  закладів загальної  середньої освіти).

     Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

 Критеріх оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні,хоч і мають неточності

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

 

 


Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне , тематичне,   семестрове,  річне .

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

     Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради НРЦ.

 4.5.НРЦ  сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального  ставлення до результатів навчання.

            V. Педагогічна  діяльність педагогічних працівників  закладу

 5.1. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

5.2.Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .

5.3.Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

5.4.Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходження відповідного підвищення кваліфікації.

5.5.Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

Критерії оцінювання роботи вчителя

 

 І. Професійний рівень діяльності вчителя

 

 

дії

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним ви­могам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що ви­суваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці:

Слідкує за спеціальною і методичною літературою; . працює за готовими ме­тодиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно  розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу ' навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спря­мовані на розвиток особистості,  інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науково- дослідницької, експеримен­тальної роботи, використовує в роботі власні  методики

 

3. Уміння аналі­зувати свою ді­яльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових

педагогічних

концепцій

Знає сучасні технології на­вчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й вихо­вання, веде роботу з їх апробації

5. Знання теорії педагогіки й ві­кової психології учня

"Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й ви­ховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

 

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами інди­відуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації дифе­ренційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних»,«слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяль­ність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм пред­метом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі само­управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до осо­бистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з ви­сокою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошу­кову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

3. Робота з роз­витку в учнів загально-

навчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт  учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

 

 

 

Ш. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комуні­кативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття.

Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педа­гогіці прийомами пере­конливого впливу, але ви­користовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до по­дальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе ви­користання в спілкуванні. Ви­ховує вміння толерантно ста­витися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні ро­зумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями .

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

 

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові  дітей

 

5.6. Постійне підвищення професійного рівня і фахової майстерності педагогічних працівників :

-формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

-основними видами підвищення кваліфікації є:: навчання за програмою підвищення кваліфікації при КВНЗ «Вінницька  академія неперервної освіти»,  стажування,   участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

-щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

5.7. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

5.8. Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання.

5.9.Розробляючи календарно-тематичний план вчителем враховується:

                - Державні стандарти  базової середньої освіти;

                 - навчальні програми предметів (курсів);

                  - освітні  програми закладу освіти.

5.10. .Педагогічні працівники повинні:

- забезпечувати компетентнісний підхід у викладанні предметів (курсів), застосовувати  освітні технології,  спрямовані        на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;

- брати  участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);

- створювати та/або використовувати освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо);

- сприяти формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;

- використовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі;

- підвищувати професійний рівень і педагогічну майстерність.

5.11. .Педагогічна діяльність базується на засадах академічної доброчесності.

 

                                 VІ. Управлінські процеси закладу

6.1.Розроблення Стратегії розвитку закладу за участі педагогічного колективу,  здобувачів  освіти, батьків базується на засадах державної політики у галузі освіти, чинного законодавства  та нормативно-правових актів, які   регулюють діяльність  закладу освіти.

6.2.Управлінська діяльність передбачає вирішення низки положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних працівників відповідно до штатного розпису та освітніх  програм;

- раціональний розподіл роботи між працівниками  НРЦ  з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

-сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в  сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками  закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в  сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі, формування  стосунків довіри, прозорості,   дотримання етичних норм, створення  психологічно комфортного середовища, яке забезпечує  конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру;

- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

- комп’ютеризація освітнього процесу;

-  здійснює заходи  щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника НРЦ  фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Інакше кажучи, діяльність керівника закладу визначається такими чинниками:

- рівнем його компетентності;

- обраною концепцією власної діяльності;

- рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку навчального закладу, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

- матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;

-відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;

-робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

 Аналізуються статистичні дані:

- результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;

- охоплення учнів гарячим харчуванням;

- випадки дитячого травматизму, що сталися під час освітнього процесу;

- плинність керівних та педагогічних кадрів;

-наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

 Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи: діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівника за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у закладі освіти та рівень знань учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівником  закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів контрольних робіт.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівника навчального закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської діяльності та  освітнього  процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівника закладу нормативним аспектам управління, проблеми і резерви розвитку закладу, напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

- проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;

- індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;

- надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;

- оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап - передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Зокрема, експертами контролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу, дотримання в ньому державного стандарту  базової  середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника  закладу освіти:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

6.3. Річне планування та відстеження його результативності здійснюється відповідно до Стратегії розвитку закладу, освітньої програми.

6.4. Самооцінювання освітньої діяльності  здійснюється на основі стратегії  розвитку   закладу   і процедур забезпечення якості освіти

6.5.Керівництво закладу сприяє формуванню  стосунків довіри, прозорості,   дотриманню етичних норм, створенню  психологічно комфортного середовища, яке забезпечує  конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

6.6.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

6.7.Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

6.8.Принцип людиноцентризму реалізується у внутрішніх документах школи: Статуті закладу, освітній програмі, правилах поведінки, правилах внутрішнього розпорядку.

6.9. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозиції учасників освітнього процесу.

6.10. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

6.11. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності:

-впровадження політики академічної доброчесності;

-сприяння формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

 6.12. В навчально-реабілітаційному центрі  здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

      Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в  НРЦ сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.

     Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-аудіо-  носії інформації, розмножувальна техніка. 

    Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

      Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми;  робочі навчальні плани, перелік підручників, розклад уроків, корекційно-розвиткових занять та гуртків. 
      Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації  НРЦ  підключено до Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення. 
     Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в НРЦ  функціонує офіційний сайт закладу
 nzsi.nedu.vn.ua .          

    Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі ст.30 Закону України «Про освіту». 

     На офіційному сайті розміщуються: 
  - статут закладу освіти; 
  - ліцензія на провадження освітньої діяльності; 
  - структура та органи управління закладу освіти; 
  - кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами; 
  - освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою; 
    - мова освітнього процесу; 
    - матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
     - річний звіт про діяльність закладу освіти; 
     - правила прийому до закладу освіти.
  Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів  та коштів отриманих, як благодійна допомога. 
   Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. 
     З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО). 
     Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор,  заступник директора з навчально-виховної роботи, педагогічні працівники, методичні об’єднання,  педагогічна рада навчально-реабілітаційного центру.