Прозорість та відкритість

Статут

Ліцензія

Річний звіт директора

Благодійні фонди

Фінансова діяльність

Контингент та мережа

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

№            

  Зміст

Стор.

І.

Вступ. Загальні положення.

ІІ.

Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.

9

ІІІ.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

23

IV.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

28

V.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників.

41

VІ.

Налагодження співпраці здобувачів освіти, їх батьками, працівниками Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної Ради.

44

VІІ.

Інформаційна система для ефективного управління центром.

48

VІІІ.

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

48

ІХ.

Система та механізми забезпечення Кодексу безпечного освітнього середовища.

50

Х.

Психологічна служба закладу.

51

 

І. Вступ. 

Загальні положення

Немирівська школа-інтернат ім. М.О.Некрасова наказом відділу народної освіти Вінницького облвиконкому №297 від 28.07.1982 року була реорганізована в Немирівську школу-інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку ім. М.О.Некрасова. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 1991 року №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» та рішенням 10-ї сесії обласної Ради 21-го скликання від 30 жовтня 1992 року «Про перелік об’єктів комунальної власності обласної Ради народних депутатів, що передаються в управління обласної державної адміністрації та розмежування майнових інтересів між суб’єктами власності» Немирівська школа-інтернат віднесена до комунальної власності Немирівського району.

Рішенням 12 сесії Вінницької обласної Ради 23 скликання від 08.02.2000 року № 178 затверджено нову редакцію Статуту Немирівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату інтенсивної педагогічної корекції І-ІІ ступенів ім. М.О.Некрасова і віднесено до об’єктів  спільної  власності  територіальних громад, сіл, селищ, міст  Вінницької області.

Рішенням 12 сесії обласної Ради 6 скликання від 17.07.2012 року №389 «Про перейменування окремих установ освіти - об’єктів спільної власності територіальних громад Вінницької області та  їх статутів  викладених у новій редакції» школа - інтернат перейменована в Немирівську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат ім. М.О.Некрасова Вінницької обласної Ради.

Рішенням 19  сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання  від 19.05. 2017 року  № 357 Немирівську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат ім. М.О. Некрасова Вінницької обласної Ради перейменовано на Немирівський навчально-реабілітаційний центр Вінницької обласної Ради.

Загальні положення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Немирівському навчально-реабілітаційному центрі Вінницької обласної Ради  розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та Закону України « Про загальну середню освіту».
         Немирівський НРЦ Вінницької обласної Ради є закладом загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття початкової та базової середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені тяжкими порушеннями мовлення (далі за текстом - НРЦ).
         НРЦ має у своєму складі внутрішній структурний підрозділ - пансіон з частковим або повним утриманням здобувачів освіти (пансіонерів). Право на проживання у пансіоні  НРЦ мають здобувачі освіти: 

·         яким за висновком ІРЦ, протоколом реабілітації, розпорядженням районної державної адміністрації, виконавчого комітету є дозвіл на цілодобове перебування  та передбачено обмеження фізичного навантаження;

·         пансіонери  можуть проживати в пансіоні (крім вихідних, святкових днів і канікул) у разі, коли перебування в дорозі в один бік перевищує одну годину;

·         за заявою батьків або інших законних представників пансіонерів за погодженням із службою у справах дітей за місцем проживання їх може бути влаштовано до пансіону НРЦ на вихідні та святкові дні, крім канікул, але не частіше ніж один раз на два тижні. 

·         статутом Немирівського навчально-реабілітаційного центру передбачене  цілодобове перебування здобувачів освіти.

      Структурні підрозділи НРЦ діють на підставі Положень, які затверджуються директором спеціальної школи відповідно до чинного законодавства.

Заклад освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, нормативно-правовими актами України, рішеннями Вінницької обласної Ради, розпорядженнями голови Вінницької обласної Ради, розпорядженнями голови Вінницької обласної державної адміністрації, наказами Органу управління освітою та Статутом.                            

   Метою діяльності НРЦ є: забезпечення реалізації права дітей з особливими освітніми потребами (з тяжкими порушеннями мовлення) на здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні.  

Навчально-реабілітаційний центр відповідно до контингенту здобувачів освіти (вихованців) забезпечує здобуття ними початкової та базової середньої освіти.                                                                       

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

  • стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
  • систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
  • оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
  • забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
  • створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  • інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

              Головними завданнями НРЦ є:                                                     

  • забезпечення права дітей, які потребують корекції розумового та фізичного розвитку на здобуття відповідного рівня дошкільної та загальної середньої освіти відповідно до їх можливостей, здібностей з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку;
  • забезпечення ранньої соціалізації та підготовки таких дітей до здобуття відповідного рівня дошкільної та базової середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально - виховного процесу в комплексі! з психолого - педагогічною, медичною, фізичною, соціальною реабілітацією;
  • створення спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, виховання та подолання порушень фізичного та психічного розвитку, коригування порушень аналізаторів і формування мовлення учнів;
  • здійснення індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та вихованні з урахуванням характеру порушення;
  • формування громадянської позиції, почуття власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії;
  • забезпечення системного кваліфікованого психолого - медико - педагогічного супроводу дітей з урахуванням їх здоров'я, особливостей психофізичного розвитку;
  • розробка та втілення у практику інноваційного змісту, форм та методик навчально-виховного та лікувально-реабілітаційного процесів;
  • розвиток обдарувань, природних позитивних нахилів, здібностей творчого мислення дитини, потреби і вміння вдосконалюватися;
  • надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дітям з інвалідністю;
  • надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють), які виховують дітей-інвалідів, з метою залучення їх та дітей до навчально-виховного і реабілітаційного процесів.                          

Діяльність НРЦ базується на принципах:

  • доступності, гуманізму, демократизму; 
  • незалежності від політичних, громадських і релігійних об'єднань;
  • взаємозв'язку розумового, морального, фізичного і естетичного виховання, рівності умов кожної людини для повної реалізації здібностей, всебічного розвитку;
  • органічного зв'язку з національною історією, культурою, традиціями;
  • диференціації змісту і форм освіти, науковості, розвиваючого характеру навчання;
  • гнучкості і прогностичності;
  • поєднання державного управління і громадського самоврядування.

НРЦ має право:

  • проходити в установленому порядку державну атестацію;
  • визначати форми, методи, засоби організації навчання, виховання, реабілітації;
  • у встановленому порядку розробляти і впроваджувати експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани;
  • створювати структурні підрозділи, формувати штатний розпис, встановлювати форми заробітної плати і матеріального заохочення в межах власного кошторису та відповідно до діючого законодавства;
  • запрошувати на роботу спеціалістів на договірних (контрактних) умовах;
  • у встановленому порядку передавати, обмінювати, належне йому майно та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу;
  • здавати в оренду майно, закріплене за ним на праві оперативного управління в порядку , встановленому чинним законодавством, а нерухоме майно - згідно з рішеннями  Органу управління майном;
  • в установленому порядку здійснювати реконструкцію, капітальний ремонт згідно з чинним законодавством;
  • за погодженням з відповідним органом управління освітою розвивати власну спеціальну базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально- профілактичних і корекційно-реабілітаційних підрозділів;
  • користуватись пільгами , що передбачені державою;
  • визначати варіативну частину робочого навчального плану;
  • отримувати кошти і матеріальні цінності від органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб;
  • залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку визначеному законодавством України.

НРЦ зобов'язаний:

  • нести відповідальність за дотримання вимог законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про мови в Україні», Положення про навчально-реабілітаційний центр та інших нормативно-правових актів;
  • організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних кадрів;
  • розвивати соціальну базу, спортивно-оздоровчу,’ лікувально- профілактичну мережу і культурні підрозділи;
  • здійснювати будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів, забезпечувати своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та введення в дію придбаного обладнання;
  • створювати належні умови для високопродуктивної праці педагогічних та інших працівників, забезпечувати дотримання законодавства про працю та норм охорони праці, соціального страхування працівників;
  • забезпечувати економне та раціональне використання коштів, своєчасні розрахунки з працівниками;
  • забезпечувати своєчасну сплату податків та інших обов'язкових відрахувань, згідно з чинним законодавством;
  • здійснювати бухгалтерський, оперативний облік та вести статистичну звітність згідно з чинним законодавством;
  • забезпечувати дотримання екологічних вимог відповідно до чинного законодавства.

Складовими напрямками внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної Ради :

1.     Освітнє середовище.

2.     Система оцінювання освітньої діяльності здобувачів.

3.     Система педагогічної діяльності.

4.     Система управлінської діяльності.

 

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.

1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти фіксує орієнтири функціонування внутрішньої системи та враховує інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізацій інших їхніх прав, а також засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у статті 6 ЗУ «Про освіту».                                                                                                              

2. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти орієнтована на забезпечення:

  • відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
  • партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
  •  недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);
  • академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;
  • прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
  • умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
  • справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
  • умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);
  • академічної свободи педагогічних працівників.

3. Інші компоненти внутрішньої системи, визначені частиною третьою статті 41 Закону України «Про освіту» (система та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів тощо), формуються з урахуванням визначених закладом освіти політик, за допомогою певних процедур (заходів або окремих дій, що здійснюються у певному порядку, для забезпечення якості освіти в закладі освіти).

4. Самооцінювання. Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти. У 2022-2023 навчальному році з метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи у закладі освіти проводиться комплексне самооцінювання за чотирма напрямами: освітнє середовище, система оцінювання здобувачів освіти,педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу, управлінські процеси закладу. 

4.1. Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

  • критерії (підстави для оцінювання);
  • індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
  • методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

4.2. Комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему (для з'ясування обсягу діяльності щодо формування внутрішньої системи).

4.3. Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти. 

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлінських процесів тощо. 

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344373 . Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності - на веб-сайті засновника).

4.4. Для організації самооцінювання передбачено:

  • збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації; 
  • узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
  • обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

5. Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації.

5.1. Для проведення самооцінювання освітньої діяльності передбачені такі методи збору інформації:

  • опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження);
  • спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо);
  • вивчення документації закладу освіти.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об'єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти. 

Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо).

5.2. Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв'ю). Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.

         Анкетування передбачає складання форми (бланку) анкети. У разі проведення анкетування он-лайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими. 

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками. 

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв'язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу. Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети. 

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику. Індивідуальне інтерв'ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. 

Індивідуальне інтерв'ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим. Неструктуроване інтерв'ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в закладі освіти»). Такий тип інтерв'ю застосовуються, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації. 

Структуроване інтерв'ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?»). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах. 

Напівструктуроване інтерв'ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв'ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв'ю. 

Групове інтерв'ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою. Загалом, інтерв'юер обов'язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, в який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв'ю). 

5.3. Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням навчальних занять тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо. 

Крім керівництва закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти. 

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:  

  • формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;  
  • спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;  
  • роботу учнів під час навчального заняття;  
  • оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання; 
  • використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;  
  • комунікацію педагогічного працівника та учнів;  
  • організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

5.4. Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти. 

У 2022-2023 н.р. планується вивчати:  

  • Ведення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів, а також отримання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об'єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять, особливостей планування роботи педагогічних працівників тощо. 
  • Ведення протоколів засідань педагогічної ради з метою отримання інформації щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу освіти, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників закладу освіти, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо. 
  • Ведення діловодства з метою вивчення стану документування управлінської інформації, в яких фіксується з дотриманням установлених правил інформація про управлінські дії.

6. Узагальнення результатів самооцінювання. 

         Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. 

З метою об'єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему. 

Здійснюючи самооцінювання, заклад освіти може брати до уваги орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Опис цих рівнів міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року № 01-11/42).

7. Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання. 

         Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти рекомендуємо оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на веб-сайті закладу освіти (у разі відсутності - веб-сайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту». Також за рішенням закладу освіти результати самооцінювання можуть бути оприлюднені окремо.

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях: 

  • прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
  • визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
  • аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
  • аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Завдання моніторингу якості освіти: 

  • здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі;
  • створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
  • аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
  • створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів; 
  • прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі. 

Моніторинг в центрі здійснюють: 

  • директор та його заступники; 
  • засновник; 
  • органи, що здійснюють управління у сфері освіти; 
  • органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками; 
  • громадськість.

 

Основними формами моніторингу є

  • проведення контрольних робіт; 
  • участь учнів у предметних олімпіадах, конкурсах; 
  • перевірка документації; 
  • опитування, анкетування; 
  • відвідування уроків, заходів. 

Критерії моніторингу: 

  • об’єктивність; 
  • систематичність; 
  • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу; 
  • надійність (повторний контроль іншими суб’єктами); 
  • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості). 

Очікувані результати: 

  • отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;
  • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень. 

Підсумки моніторингу: 

  • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
  • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
  • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради. 

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти: 

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу; 
  • контингент учнів; 
  • психолого-соціологічний моніторинг; 
  • результати навчання учнів; 
  • результати отримання учнями корекційно-розвиткових послуг; 
  • педагогічна діяльність; 
  • управління закладом; 
  • освітнє середовище; 
  • медичний моніторинг; 
  • моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності; 
  • формування іміджу центру. 

Зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 в Немирівському НРЦ

Визначення змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному році.

1.     «Педагогічна діяльність» 

(Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників).

 

Компетентність

Ознаки виявлення (критерій результативності)

Напрям ОД,

суб’єкт вивчення

Спосіб визначення ефективності, інструменти, заходи

Термін

Проектувальна

Планування освітньої діяльності; самоосвітня робота вчителів

Професійна підготовка новопризначених вчителів

Погодження планів;

Співбесіда

Призначення наставників

 

 Вересень

 

Контрольно -аналітична (діагностична)

Спроможність організовувати та проводити процедури контролю, визначати основу оцінювання.

Об’єктивність оцінювання результатів навчання.

Якість виконання навчальних програм.

Стан викладання навчальних предметів

 

Відвідування уроків, співбесіда, перевірка документів.

Накази, педрада

  

Жовтень -

Травень

Здатність до реалізації функцій професійної діяльності (фахова)

Проходження курсової перепідготовки.

Впровадження ППД, участь у позашкільній методичній роботі. Професійний розвиток педагога у міжатестаційний період.

Учителі предметники.

Учитель початкових класів.

Моніторинг,  самоузагальнення досвіду.

Відстеження підготовлених вчителями творчих робіт (друкування).

Поточний навчальний рік.

2. «Здобувачі освіти. Результати навчання»

Критерій (індикатор)

Показник (напрям) оцінювання

Спосіб визначення ефективності, інструменти

Термін

Результати навчання

Якісні числові показники по класах, предметах.

Уміння застосовувати набуті знання.

Контрольні роботи.

Контрольні роботи за підсумками освітньої діяльності у семестрах, навчальному році.

І сем.

грудень

 

ІІ сем.

травень

Об’єктивність оцінювання результатів навчання

Якісні числові показники по класах, предметах.

 

Моніторинг

Грудень

Травень

Результати навчання на кожному рівні освіти: початкової та базової освіти

Якісні показники успішності навчання.

Динаміка реалізації  у порівнянні з минулим роком.

Працевлаштування.

Моніторинг

 

Аналіз наступності між ланками.

 Звіт

Травень -червень

 

 

  

Вересень

 

3.3. «Управління закладом освіти»

Критерій (індикатор)

Показник (напрям) оцінювання

Спосіб визначення ефективності, інструменти

Термін

Кадрове забезпечення освітньої діяльності, необхідне для виконання державного стандарту освіти відповідного рівня.

Відповідність фаховій освіті.

Розподіл учителів за класами, в яких вони викладають.

Статистичні дані

Форма статистичної звітності (83-РВК), (ЗНЗ-1).

Тарифікація

До 1 вересня

Формування  штатного розпису

Дотримання норм тижневого педагогічного навантаження в межах штатного розпису.

Наявність вакантних посад.

Звіт

До 1 вересня

Забезпечення реалізації освітньої програми закладу освіти

 

Забезпечення реалізації інваріантного компонента освітньої програми.

Формування варіативного компонента освітньої програми.

Аналіз

Звіт

 Травень - червень

Забезпечення якості освітнього процесу

Заходи внутрішнього контролю (тематичні вивчення, перевірки станів викладання згідно річного плану роботи).

Моніторинги

 

 Відстеження календарних планів

Впродовж року

 

 

Забезпечення якості освітньої діяльності

Вивчення стану виконання посадових обов’язків педагогами школи, працівниками школи.

Планування освітнього процесу (погодження календарного планування, оперативний контроль за підготовкою до уроків тощо).

Моніторинг

 

 

 Відвідування уроків,  співбесіди, перевірка документації. Аналіз виховних календарних планів за І і ІІ сем.

Впродовж року

 

 

 

 

 

Впродовж року

 

Формування освітнього середовища

Підготовка закладу до нового навчального року.

Забезпечення учнів підручниками.

 

Огляд стану збереження шкільного майна, інвентаря, обладнання в кабінетах, дидактичного забезпечення уроків

 

Аналіз

 

Аналіз

 

 Моніторинг, заслуховування на нарадах.

Вчителі – предметними, керівникиМО

Серпень

 

 Вересень

 

 

Впродовж року

 

 

3.4. «Освітнє середовище»

Критерій (індикатор)

Показник (напрям) оцінювання

Спосіб визначення ефективності, інструменти, заходи

Термін

Забезпечення наявності інформаційних систем

Електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу.

Створення  єдиного інформаційного поля  НРЦ.

Програма «КУРС: Школа»

 

Постійно

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Забезпечення  освітнього простору для НУШ: розвивальні ігри, підручники, дидактичний матеріал

Підключення до швидкісного Інтернету, створення зони Wі-Fі.

Акт прийому закладу

Анкетування

До

1 вересня

 

 

 

ІІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти 

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. 

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. 

Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в Немирівському навчально-реабілітаційному центрі Вінницької обласної Ради включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

 

 

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів повинна:

·         мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

·         дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

·         заохочувати здобувачів освіти пробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

·         розвивати в здобувачів освіти впевненість у своїх здібностях і можливостях;

·         використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування здобувачів освіти про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

При виконанні обов’язкового виду роботи надавач  освітніх послуг повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму Немирівського НРЦ, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

Батьків і здобувачів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання здобувачів тощо. З правилами і процедурами оцінювання батьків і здобувачів ознайомлювати на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулювати здобувачів до навчання, а не використовуватись для покарання.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів є:

— контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

— навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

— діагностико-коригувальна — з’ясовує причини труднощів, які виникають в здобувачів в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

— стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

— виховна — сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти мають враховуватися:

— характеристики відповіді здобувача: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

— якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

— сформованість предметних умінь і навичок;

— рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

— досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

— самостійність оцінних суджень.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. 

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти. 

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. 

Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці: 

Критерії оцінювання роботи вчителя 

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя закладу спеціальної освіти. Має глибокі знання зі свого предмета та з методики викладання в закладах спеціальної освіти

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя закладу спеціальної освіти першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя закладу спеціальної освіти вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; вміє самостійно розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науково - дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

3. Уміння аналізувати свою діяльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домогтися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність з боку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня

Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами психологопедагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами індивідуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів

3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
















ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися до чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

 

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних умінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

Календарно-тематичний план учителя, календарний план вихователя

Навчальна програма повинна бути синхронізована з освітньою програмою Немирівського НРЦ Вінницької обласної Ради. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи учителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт.                                                

Календарно-тематичні плани розглядаються на засіданнях методичних об’єднань НРЦ погоджуються заступником директора з навчальної та виховної роботи. У кінці навчального року вчителі здають звіт про виконання навчальних програм. Педагогічні працівники створюють та використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, тощо). 

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

·         розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних, виховних занять;

·         додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків, виховних заходів;

·         тестові, діагностичні, перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

·         практичні і проєктні завдання для роботи здобувачів під час проведення навчально – виховних  занять;

·         завдання для самостійного опрацювання здобувачами освіти;

·         навчальні програми;

·         календарно-тематичні плани;

·         електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

·         інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники закладу спеціальної освіти створюють освітні, виховні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси надавач може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, області, всієї країни. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації надавача, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації надавача.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Формою контролю за діяльністю керівників центру є атестація. Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями: 

1.     саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності; 

2.     стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності; 

3.     річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу; 

4.     здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5.     забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів; 

6.     поширення позитивної інформації про заклад; 

7.     створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 

8.     застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі; 

9.     забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу; 

10.                       позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

  • цілеспрямованість та саморозвиток; 
  • компетентність; 
  • динамічність та самокритичність; 
  • управлінська етика; 
  • прогностичність та аналітичність; 
  • креативність, здатність до інноваційного пошуку; 
  • здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

  • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;
  • правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

У Немирівському навчально-реабілітаційному центрі Вінницької обласної Ради затверджено стратегію  розвитку закладу, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти в Немирівському НРЦ   забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, стратегія розвитку, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу, директор (заступники директора з навчальної, виховної роботи) шляхом узгодженості діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

·         виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти;

·         проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

·         розширення зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

VI. Налагодження співпраці здобувачів освіти, їх батьками, працівниками Немирівського навчально-реабілітаційного центру Вінницької обласної Ради.

Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у НРЦ є особистісно орієнтована технологія навчання. Вона ставить сьогодні в центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання. Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в здобувачів освіти стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

·         відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;

·         обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;

·         підхід до дитини як до особистості;

·         забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;

·         урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;

·         забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

Батьки або інші законні представники здобувачів освіти (вихованців) мають право: 

  • обирати заклад освіти та форму здобуття дітьми відповідної освіти;
  • захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти (учнів/вихованців);                                                                          
  • звертатись до відповідних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
  • брати участь у громадському самоврядуванні, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу спеціальної освіти;  
  • завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у НРЦ та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них здобувача освіти (вихованця);                              
  • брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та або індивідуального навчального плану;                                                    
  • здійснювати індивідуальний супровід дитини під час її перебування у закладі спеціальної освіти;                                                                                            
  • отримувати інформацію про діяльність закладу спеціальної освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі спеціальної освіти. 

Батьки або інші законні представники здобувачів освіти (учнів/вихованців) зобов'язані:                                                                                                          

  • забезпечувати умови для здобуття дитиною загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;
  • виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля; 
  • сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;                                            
  • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;                                                                  
  • дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;                                    
  • формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
  • настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до: спільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
  • формувати у дітей усвідомлення необхідності дотримуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
  • виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
  • забезпечувати дотримання вимог Статуту та Правил внутрішнього  порядку закладу спеціальної освіти.                                                                               

Інші права та обов’язки батьків або інших законних представників дитини визначаються законами України «Про освіту», «Про повну загальну: середню освіту».  

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, надавач повинен враховувати важливість таких чинників:

1.     Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо надавач виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.

2.     Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити надавач, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3.     Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Надавач повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Вивчати громадську думку комунікації педагогічних працівників з батьками Немирівського НРЦ Вінницької обласної Ради шляхом проведення анкетування педагогічних працівників і батьків.

VIІ. Інформаційна система для ефективного управління центром

Роботу інформаційної системи центру забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні центром відіграє офіційний сайт НРЦ та facebook-сторінка.

VIІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

— дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

— надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

— контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

— об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей;

Порушенням академічної доброчесності вважається:

— академічний плагіат — оприлюднення повністю творчих результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

— самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

— фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

— фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

— списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

— обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

— хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

— необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

— відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

— позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота );
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

  • ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
  • особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
  • знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
  • оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

ІХ. Система та механізми забезпечення Кодексу безпечного освітнього середовища.

Моніторинг  за реалізацією антибулінгової політики

Директор  школи  призначає уповноважену особу за реалізацію антибулінгової політики.

Призначена особа відповідає за реалізацією антибулінгової політики, реагування на будь-які сигнали щодо його порушення, а також за внесення пропозицій стосовно внесення змін до антибулінгової політики.

Кожні півроку відповідальна особа повинна проводити загальний моніторинг рівня виконання вимог антибулінгової політики працівниками школи.                        

Під час проведення такого загального моніторингу працівники школи можуть подавати пропозиції стосовно внесення змін до антибулінгової політики та повідомляти про порушення її вимог на території школи.

На основі результатів анкет працівників школи відповідальна особа    має підготувати звіт та передати його директору школи.

Враховуючи результати моніторингу, директор школи повинен внести необхідні зміни до  антибулінгової політики та повідомити про них працівників школи.  

Х. Психологічна служба закладу

Метою психологічної служби Немирівського НРЦ Вінницької  обласної Ради  є: 

         сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти;

         формування у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації;

         профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності;

         формування соціально-комунікативної компетентності обдарованих дітей;

         попередження та профілактика професійного вигорання педагогічних працівників;

         формування психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами;

         формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;

         попередження будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;

         формування небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі.

         Практичний психолог НРЦ здійснює:   

  • психологічне забезпечення освітнього процесу; 
  • психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти; 
  • психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;
  • психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;
  • реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;
  • консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;
  • роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.

Практичний психолог бере участь в:

  • освітній діяльності, спрямованій на забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства, їх талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
  • роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;
  • розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників, методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

                   Отже, діяльність працівників психологічної служби закладу спеціальної освіти ґрунтується на загальновизнаних гуманістичних, демократичних та правових засадах із дотриманням основних принципів здійснення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Основні завдання, які ставить у своїй діяльності практичний психолог:

  • збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я;
  • сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;
  • сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.
  • організація роботи щодо формування цінності здоров’я та здорового способу життя серед учнів, батьків, вчителів;
  • захист дітей, надання їм допомоги у вирішенні особистих проблем;
  • допомога учням в період адаптації під час переходу з однієї вікової групи до іншої;
  • надання консультативної допомоги вчителям, батькам, учням.

Корекційна робота

Корекційна робота в діяльності фахівця психологічної служби закладу освіти є найскладнішою і найвідповідальнішою.

Основною метою корекційної роботи зі здобувачами освіти є сприяння їхньому повноцінному психічному та особистісному розвитку. 

Корекційна робота зі здобувачами освіти ґрунтується на таких основних принципах: 

1.     єдність діагностики і корекції. Корекційній роботі передує діагностика; 

2.     діяльнісний принцип корекції. Основним засобом корекційного впливу є взаємодія дорослого і дитини; 

3.     орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Корекційна робота з дитиною не матиме ефекту за межами зони найближчого розвитку;

4.     спрямованість корекційної роботи «зверху донизу», тобто на створення оптимальних умов для розвитку вищих психічних функцій, які сприятимуть компенсації недоліків елементарних психічних процесів; 

5.     принцип нормативності, тобто орієнтація під час проведення корекційної роботи та оцінювання її ефективності на еталони розвитку у певному віковому періоді; 

6.     врахування системного характеру психічного розвитку. Корекційна робота спрямовується на усунення причин відхилень у розвитку; 

7.     корекційна робота має розпочинатися з тієї «точки», з якої почалися відхилення від оптимальної програми розвитку. 

Корекційна робота практичного психолога спрямована на підвищення загального рівня розвитку дитини, заповнення прогалин її попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовку дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу тощо.

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ

НА 2021-2024 РОКИ

Місія Немирівського навчально-реабілітьаційного  центру Вінницької обдасної Ради створення простору поваги і довіри в освітньому середовищі, здатному задовольнити потреби школярів з особливими освітніми потребами  в доступній якісній освіті відповідно до  сучасних вимог,  що сприятимуть формуванню в учнів життєвих компетентностей, розвитку потенціалу кожного суб'єкта освітнього процесу в системі постійного співробітництва та взаємодії.

Мета  стратегії  розвитку  Немирівського навчально-реабілітаційного центру – визначити перспективи розвитку НРЦ як закладу, що надає якісну сучасну освіту формування  в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності конкуретноспроможної  і  самодостатньої особистості.Створення такого середовища в закладі освіти, яке б основну увагу зосереджувало на дитині, а не на академічних знаннях, де діти не стільки готуватимуться до далекого майбутнього життя, а житимуть ним зараз, забезпечення умов для повноцінного, інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал.

Основні  стратегічні  завдання

розвитку закладу на 2021– 2024 роки

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, орієнтованого на автономію, академічну свободу для всебічного розвитку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому  рівнях освіти.

3. Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

5. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно чинного законодавства (очна, дистанційна ).

6.Оновлення змісту і технологій на рівнях початкової,  базової  загальної освіти, спрямованих на формування компетенції вчитися все життя.

7. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільства.

8. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

9.Оптимізація системи професійного та особистісного зростання педагогічних працівників з метою постійного вдосконалення їх професійної майстерності для підвищення якості освітнього процесу в  НРЦ.

10.Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг

11. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей,  навчання самостійного набуття знань .

12.Розвиток і використання можливостей мотивації дитини в освітньому середовищі.

13.Виховання у здобувачів освіти любові до рідного краю, національної приналежності,  самоусвідомлення себе як нації, патріотизму, поваги до звичаїв, обрядів українського народу.

14. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

15. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

16. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами .

17. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

18. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

19. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно Положення про атестацію та  Положення про сертифікацію педагогічних працівників.

20. Перехід на академічну, організаційну, фінансову, кадрову автономію закладу.

21. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному вебсайті.

22. Розвиток в закладі міжнародного співробітництва та міжнародної академічної мобільності, залучення до роботи волонтерів.

23. Здійснення природоохоронного виховання, формування екологічної свідомості,  впровадження  принципів освіти  для сталого розвитку шляхом участі у  природничих акціях та проєктах.

 1. Вступ

 Стратегія  розвитку  Немирівського навчально-реабілітаціного центру на 2021-2026 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти, ґрунтується на засадах та принципах визначених Законом України «Про  освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту», інституційним аудитом.   Визначає основні шляхи вирішення пріоритетних напрямів розвитку освіти, а саме: формування сучасних освітніх компетенцій  школярів, скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти  з особливими  освітніми потребами,  створення  безпечного освітнього середовища.

Стратегія розвитку закладу спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання,   моніторингу  якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Стратегія розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проєктів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу.

Проєкти, з яких складається Стратегія розвитку закладу, допоможуть вирішити такі завдання:

– організація освітньої роботи в закладі відповідно вимогам нового Закону України «Про освіту», підтримка обдарованої молоді;

– створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти попередження булінгу;

– організація моніторингу якості знань та надання освітніх послуг;

– професійний розвиток педагогічних кадрів;

– забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;

– забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Стратегії розвитку НРЦ  будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

II.Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Закон України  « Про освіту» та Концепція НУШ орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття    базової  середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна;підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

– орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

– здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

– володіння іноземними мовами;

– наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

– високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

– вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування ІКТ;

– готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

– формуванню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях.

Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах. А тому одним із пріоритетних завдань закладу освіти є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

· толерантність;

· висока комунікативність;

· творча активність;

· рефлективність;

· емпативність;

· сенситивність.

В основу Стратегії розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на застосування сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи».

Стратегія розвитку закладу повністю підпорядкована освітній меті – виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвиненої, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості – громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими – фізично і психологічно, підготовленим до життя. А для цього – будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації, на основі педагогіки партнерства – тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

III/Загальна стратегія розвитку закладу

Провідна ідея закладу – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров’я дітей, подолання вад розвитку,  створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Проблеми, які ставить перед собою колектив :

1.     Всебічний розвиток дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей; формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей;

2.     Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

3.     Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги» з метою підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору

Керуючись концептуальними засадами Нової української школи, головним девізом своїм вважаємо висловлювання:

«Змінюймось! Інакше перестанемо існувати»

Заклад досліджуватиме відповіді на запитання:

· Який заклад освіти потрібно дитині  з особливими освітніми потребами?

· Як допомогти їй пристосуватись до освітнього життя, почуватися спокійно і впевнено?

· Як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?

Загальна мета діяльності закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання та компетентності, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

IVРозвиток життєвої компетентності

Статус людини в суспільстві залежить від неї самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через

• управлінську;

• дидактичну;

• виховну;

• методичну;

• суспільно-педагогічну діяльність;

• діяльність психологічної служби.

VI.Шляхи реалізаціїСтратегіїрозвитку закладу освіти.

1.Управлінський аспект

Мета управлінської діяльності : координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи  НРЦ  інноваційних технологій.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

7.Мотивація діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада  НРЦ

• атестаційна комісія;

• учнівське самоуправління;

• батьківський комітет

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням  стратегії розвитку НРЦ.

При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів. План підлягає експертизі в кінці року.

З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи.

                                                2. Методичний аспект

Мета методичної роботи закладу: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника

Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

5.Розвиток особистісно орієнтованої освіти шляхом формування інноваційного освітнього середовища, підвищення професійних та життєвих компетентностей учасників освітнього процесу.

6.Пропагування активного використання інтерактивних методів навчання та застосування їх в освітньому процесі з метою підвищення ефективності уроку.

 

7.Спрямування діяльності педагогів на відродження ролі та значення книги, залучення до цієї роботи  здобувачів освіти,   виховання духовних та  естетичних ідеалів, любові й поваги до українського слова.

 

8.Організація роботи методобєднань,  творчих та динамічних груп в новому, сучасному форматі.

9.Удосконалення мовленнєвої діяльності на комунікативній основі, дотримуватися єдиного мовного та орфографічного режиму.

 

10.Формування прагнення розвиватися на основі доступу до користування різноманітними навчальними програмами, участі у онлайн-вебіранах, конкурсах, проєктах, конференціях тощо.

 

11.Розвиток технічної грамотності з наголошенням на використанні ІКТ у змісті методичної підготовки.

 

12.Підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Диференційований підхід, реалізація особистісно орієнтованого підходу у навчанні; участь в офлайнових та онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях.

5.Ознайомлення з передовим педагогічним досвідом, впровадження його в практику роботи.

 

6.Участь у грантових програмах, культурно-освітніх проєктах з метою творчого зростання та самовдосконалення, здатності у майбутньому мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації здобувачів освіти.

 

7.Підвищення культури мовлення, культури поведінки, правил етикету. Розширення сфери  позаурочної діяльності учнів шляхом збільшення мережі предметних гуртків, об’єднань за інтересами.

 

8.Створення території, де свобода педагогічної думки та ідеї стане головним секретом позитивного іміджу закладу. Це і свобода від негативних емоцій та свобода відчувати смак до життя як у дітей, так і в учителів. Забезпечення  засобами для навчання здобувачів освіти з особливими  освітніми  потребами.

9.Створення оптимальних умов для виявлення, розвитку й реалізації потенційних можливостей  дітей .

3. Виховний аспект

Мета:сприяння формуванню в  здобувачів  освіти знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя; удосконалення та розвиток виховної системи на основі національних та загальнолюдських цінностей з урахуванням найважливіших компонентів освітнього процесу щодо формування особистості, здатної самореалізуватися в умовах сучасних змін у суспільстві.

Основні завдання:

1.Впровадження інноваційних технологій організації виховного процесу в урочній, позаурочній діяльності закладу освіти, спрямованих на розвиток особистості дитини.

2. Виховання почуття любові до України і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.

3.Формування національної самоідентичності та міжкультурної толерантності з урахуванням внутрішніх міжетнічних, міжрелігійних відносин і перспектив інтеграції українського суспільства в європейський простір.

4.Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

5. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

6. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної  та екологічної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного,  соціального та психічного здоров’я особистості.

7.Формування культури безпечної та здорової поведінки,  позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

 

8.Розвиток трудового виховання, творчого практичного мислення, працьовитості і свідомості людини праці.

 

9.Реалізація у процесі роботи особистісно-орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу у шкільному та класному колективах.

 

10.Виховання особистості через залучення до активної громадської діяльності та всебічний зв’язок школи з життям міста, громади.

Шляхи реалізації

1.Організація виховного процесу на основі принципів, державних програм, нормативних актів, що дозволяють виховати соціально-активну, освічену, моральну і фізично здорову особистість.

2.Організація і проведення засідань МО класних керівників відповідної тематики.

3. Створення безпечного толерантного середовища шляхом удосконалення соціального захисту учнів.

4.Поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, національно-культурної, просвітницької діяльності педагогічних працівників, батьків, учнів.

5.Формування організаторських здібностей особистості, її суспільно-громадського досвіду через залучення  здобувачів освіти до участі в роботі самоврядування в закладі освіти та в класних колективах.

6.Організація профілактичної роботи зі збереження здоров’я учнів. Проведення шкільних змагань з окремих видів спорту та спортивних свят. Організація та проведення за співпраці з медичними працівниками годин спілкування, брейн-рингів, дискусій, предметних вікторин, квестів, ігор,  тренінгів.

7. Впровадження в практику роботи інноваційних методів, методик, альтернативних технологій, освітніх програм щодо формування здорового способу життя здобувачів освіти.  Залучення школярів до активної пропаганди здорового способу життя серед однолітків за принципом «рівний – рівному».

8. Забезпечення контролю за порядком, якістю та дотриманням норм харчування дітей в закладі освіти відповідно до вимог  НАССР.

9.Розширення сфери  позаурочної діяльності учнів шляхом збереження та збільшення мережі гуртків, спортивних секцій, об’єднань за інтересами.

10.Участь у проєктах, акціях та конкурсах екологічного та природоохоронного спрямування. Організація та проведення екскурсій з метою дослідження живої природи, визначення проблем довкілля, розуміння гармонійної взаємодії людини та природи,  втілення  принципів освіти для сталого розвитку.

11.Проведення  профорієнтаційної  роботи щодо подальшоїсамореалізації особистості  в освітньому просторі.

12. Здійснювати соціально-педагогічний супровіддітей, які знаходяться в складних умовах проживання, дітей з неповних та малозабезпечених сімей, дітей–інвалідів, дітей, які проживають в сім’ях групи ризику, дітей з багатодітних сімей та з сімей учасників АТО.

13. Організувати діяльність закладу освіти як зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату через структуру шкільного і класного учнівського самоврядування, стимулювання внутрішньої і зовнішньої активності учнів, їх посильної участі у справах учнівського кол.

 4. Психолого-педагогічний   та  корекційно-розвитковийаспекти

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей, умінь та навичок; створення   доброзичливого  клімату в учнівських колективах та сприятливого психологічного мікроклімату в освітньому середовищі в цілому; підвищення рівня психологічних знань  учасників освітнього процесу.  проведення  корекційно-розвиткових занять

Основні завдання:

1. Створити ситуацію  творчості для всіх учасників освітнього процесу;умови  для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу  та для позитивної адаптації учнів до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування стійкої мотивації до здобуття освіти, високої духовної культури, моральних переконань, трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення  просвітницької,  профілактичної,  консультативної та     корекційно-розвивальної роботи:  проведення занять  з метою корекції  вад розвитку здобувачів освіти;виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки, булінгу.

6.Скоординувати зусилля педагогів та батьків для ефективної соціалізації здобувачів освіти.

7.Здійснюватипсихологічнийсупровідвсіхучасниківосвітньогопроцесу.

8.Формуватинавички здорового способу життя, розвиватиздоров’язберігаючікомпетентності.

9.Формувати родинно-сімейніцінності, як необхідноїскладовоїдуховноїкультуриздобувачівосвіти;

10. Забезпечувати права дітей зособливимиосвітніми потребами  на здобуттябазового рівнязагальноїсередньоїосвітишляхом організованогоосвітньогопроцесу.

Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей: вад  розвитку, здібностей, схильностей,  потреб,  відстеження динаміки і розвитку дітей, які потребують особливої педагогічної уваги.

2. Консультації та навчання батьків, проведення батьківських всеобучів.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

5.Модель випускника:

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

– має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

– є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

– уміє критично мислити;

– здатний до самоосвіти і саморозвитку;

– відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції ;

– уміє опрацювати різноманітну інформацію :

- бережливо ставиться до свого здоров'я та здоров'я інших як до найвищої цінності;

- здатний до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

                                   6.Фінансово-господарський аспект

Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів Державного та  обласного   бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його життєдіяльності.

Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільна благодійна допомога батьків та спонсорів.

Матеріально-технічне забезпеченняумов реалізації Стратегії розвитку закладу здійснюється шляхом:

- забезпечення реалізації програми Нової  українськоїшколи

- заміни старої комп’ютерної техніки новою, сучасною

 -створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах;

 -зміна фасаду закладу;

 -створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах;

- окультурення території закладу;

-  поповнення бібліотечного фонду.

 7.  Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми, сприяють опануванню дитиною   з особливими освітніми  потребами компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах компетентнісного підходу в контексті положень «Нової української школи» в школі сприяє:

-розкриттю та розвитку здібностей, талантів і можливостей кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;

-удосконаленню мотиваційного середовища дитини;

-широке застосування методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, проєкти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду.

-особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

-підвищення професійної майстерності педагогів шляхом проходження сертифікації;

-накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо);

-здійснюється комп’ютеризація освітнього процесу;

-розширилася мережа гуртків ;

-здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

-посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров’я;

-створюється інформаційне забезпечення для переходу закладу до роботи в відкритому інноваційному режимі;

-упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів.

      Основними результатами Стратегії розвитку  НРЦ  будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності НРЦ на найближчі роки, що стануть основною очікуваною зміною – досягнення нової якості освіти, здатної  навчити дітей орієнтуватися в просторі, в часі, навчити вибудовувати відносини в суспільстві з оточуючими, виростити  нове покоління цілеспрямованих людей .

Стратегічні проєкти

Проєкт«Єдиний інформаційний простір»на 2021-2024 роки

Мета проєкту:

створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який включає сукупність технічних, програмних, телекомунікаційних і методичних засобів, що дозволяють застосовувати в освітньому процесі нові інформаційні технології і здійснювати збір, зберігання і обробку даних системи освіти. Єдиний інформаційно-освітній простір здійснює підтримку освітнього процесу і автоматизацію управлінської діяльності, забезпечує підвищення якості освіти і будується на основі розвитку ІКТ компетенцій адміністрації, педагогів та здобувачів освіти.

Основними учасниками і користувачами єдиного інформаційно-освітнього простору мають бути: педагоги, здобувачі освіти, адміністрація школи, батьки.

 Етапи реалізації програми проєкту

 

 

Етапи реалізації

1 етап (Організаційний)

2 етап (Реалізаційний)

3 етап (Узагальнюючий)

Розробка та затвердження схеми інформаційного простору закладу

+

 

 

Підключення всіх користувачів навчального закладу до мережі Інтернет

 

+

+

Створення умов для навчання співробітників НРЦ нових комп’ютерних технологій

+

+

+

Створення внутрішньої бази інформаційних ресурсів

+

+

+

Систематизація інформаційних ресурсів закладу

 

+

+

Удосконалення шкільного сайту і робота з ним

+

+

+

Інформатизація бібліотечної діяльності

 

+

+

Оснащення предметних кабінетів інтерактивним устаткуванням

 

 

+

Впровадження навчальних програм з ІКТ – підтримкою

+

+

+

Впровадження дистанційної освіти

+

+

+

Організація системи інформаційної безпеки закладу

 

+

+

Організація внутрішньої системи підтримки обміну досвідом в галузі ІКТ

 

+

+

 

 

Етапи реалізації проєкту

 

Очікувані результати:

· створення комп’ютерної інфраструктури освітнього закладу;

· об’єднання вчителів різних спеціальностей для реалізації Стратегії розвиту школи;

· створення матеріально-технічної та методичної бази даних;

· оновлення наповнюваності шкільного сайту;

· практичне засвоєння, а в подальшому застосування педагогами та здобувачами освіти ІКТ в освітньому процесі.

 

Проєкт«Інновації в НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ»

на 2021 -2024 роки

Мета проєкту:

підвищення рівня майстерності вчителів, спрямування їхньої роботи на реалізацію творчого потенціалу, пошук ефективних шляхів організації освітньої діяльності

 

Завдання проєкту:

· оновлення змісту навчання та побудова його на концептуальній основі новаторських освітніх технологій;

· розвиток системи забезпечення якості освітніх послуг;

· підвищення ефективності управління якістю освіти в  НРЦ

· пошук та розробка ефективних методів освітнього процесу, управління освітнім процесом та професійним розвитком педагогів;

· упровадження нових та модернізованих форм і методів управлінської діяльності.

Шляхи реалізації проекту

Зміст заходу

Термін реалізації

Виконавці

1

Теоретична, науково-методична підтримка педагогів до інноваційної роботи, створення сприятливого психологічного клімату.

Постійно

Адміністрація

      НРЦ

2

Забезпечити участь освітнього закладу у  реалізації   Концепції  Нової української школи.

2021-2024 рр.

Адміністрація    НРЦ

3

Запровадження інновацій в управлінні освітнім закладом

Постійно

Адміністрація      НРЦ

4

Діагностування рівня підготовленості педагогічних працівників  НРЦ  до інноваційної діяльності

2021р.

Заступник з НВР, психолог

5

Опрацювання науково-методичної літератури з даної проблеми. Здійснювати інформаційне забезпечення педагогів із питань запровадження освітніх інновацій (ознайомлення педагогічних працівників із науковими процесами, рекомендаціями, іншими матеріалами)

2021 р.

Творча група «Інновації у новій українській школі»

6

Вивчення педагогічного досвіду вчителів України

Постійно

 Голови  МО

Творча група «Інновації у Новій українській школі»

7

Апробація теоретичних положень та методичних рекомендацій

2022 рік

Голови МО Творча група «Інновації у Новій українській школі»

8

Проведення роботи з колективом закладу освіти щодо впровадження компетентнісно орієнтованої технології навчання: – психологічна і мотиваційна підготовка; – теоретична підготовка.

2021-2022 роки

Заступник з НВР Голови МО Творча група «Інновації у новій українській школі»

9

Створення умов, за яких можлива інноваційна педагогічна діяльність

2021-2024 роки

Адміністрація  НРЦ

10

Управління процесом впровадження інноваційних знахідок у школі

2021-2022н.р.

Адміністрація школи

11

Освоєння нових педагогічних ідей шляхом залучення педагогів до інноваційної діяльності: – засідання педагогічної ради, круглі столи,семінари тощо; – творча діяльність педагогів у методичних об’єднаннях; – узагальнення власного досвіду й досвіду своїх колег; – сертифікація,   курси  підвищення кваліфікації; – самостійна творча робота над темою, проблемою.

2021-2024 роки

Заступник з НВР Голови МО

Творча група «Інновації у новій українській школі»

12

Узагальнення досвіду роботи членів творчої групи: розробка рекомендацій та порад щодо впровадження в практику роботи  НРЦ інноваційних технологій

2023-2024 н.р.

Заступник з НВР Голови МО

Творча група «Інновації у Новій українській школі»

13

Вивчення та узагальнення стану роботи з упровадження інноваційних процесів у школі

2023 -2024 н.р.

Заступник з НВР Голови МО

Творча група «Інновації у Новій українській школі»

14

Захист напрацювань на засіданнях педагогічної ради, методичної ради

2023-2024 н.р.

Заступник з НВР Голови МО

Творча група «Інновації у Новій українській школі»

15

Моніторинг якості інноваційної діяльності

2023-2024н.р.

Заступник з НВР Голови МО

Творча група «Інновації у Новій українській школі»

16

Проєктування оновленого освітнього простору школи

2021-2022н.р.

 Голови МО Творча група «Інновації у Новій українській школі»

17

Здійснювати діагностику щодо виявлення готовності педагога до інноваційної діяльності (анкетування, аналіз освітнього процесу, участь у методичних заходах)

2021-2023 н.р.

Заступник з НВР Голови МО

18

Семінар «Інновації в освітньому процесі. Шляхи впровадження»

2022-2023н.р.

Заступник НВР

19

Круглий стіл «Професійне зростання вчителя у сучасному освітньому просторі»

2023-2024  н.р.

Заступник НВР

 

Очікувані результати:

узагальнення основних шляхів, форм, засобів та умов, які забезпечують якісну організацію освітнього процесу;

відкритість школи до нововведень в умовах динамічного розвитку освіти:

запровадження інноваційної діяльності в роботі педагогів, адміністрації школи.

Проєкт«Заклад освіти – толерантне середовище,СТОП БУЛІНГ»

                   на 2021-2024 роки

Мета проєкту:

· сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального та морального потенціалу; формуванню особистості патріота України, гідного громадянина, який усвідомлює свою приналежність до сучасної Європейської цивілізації;

· скоординувати зусилля педагогічної, батьківської громадськості для попередження булінгу, протиправних дій та вчинків серед здобувачів освіти;

· організувати профілактичну роботу на основі глибокого вивчення причин і умов, які сприяють скоєнню здобувачами освіти правопорушень;

· забезпечити організацію змістовного дозвілля й відпочинку;

· поліпшити роботу психологічної служби, головну увагу приділити соціально-психолого-педагогічній допомозі здобувачам освіти та їхнім батькам, захисту прав та інтересів неповнолітніх;

· налагодити правову пропаганду й освіту через наочну агітацію та шкільну газету;

 

Шляхи реалізації проєкту

 

Назва заходу

Цільова аудиторія

Термін виконання

Відповідальний

 Діагностичний етап

1

Створення бази інструментарію для діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах

 Здобувачі освіти

2021р.

Практичнтй психолог

2

Діагностування рівня напруги, тривожності в учнівських колективах:

–  спостереження за міжособистісною поведінкою здобувачів освіти;

– опитування (анкетування) учасників освітнього процесу;

– психологічні діагностики мікроклімату,згуртованості класних колективів та емоційних станів учнів;

–  соціальне дослідження наявності референтних груп та відторгнених в колективах;

–  визначення рівня тривоги та депресії учнів.

Усі категорії учасників освітнього процесу

2021-2024

роки

Класні керівники, класоводи,

практичний психолог

.

 Інформаційно-профілактичні заходи

1

Обговорення питання протидії булінгу на загальношкільних батьківських  зборах

Батьки здобувачів освіти

Вересень

2021 р.

Директор  НРЦ

.

2

Засідання методичного об’єднання класних керівників на тему «Протидія булінгу в учнівському колективі »

Класоводжи, класні керівники

2021-2022 н.р.

Голова  МО класних керівників

4

Складання порад «Як допомогти дітям упоратися з булінгом»

Здобувачі освіти

2021-2022 н.р.

Практичний психолог  НРЦ

5

Контроль стану попередження випадків  булінгу

Нарада при директорі

2021-2022 н.р.

Директор НРЦ

6

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу»

Педагогіч-ний колектив

2022-2023 н.р.

Практичний психолог НРЦ

7

Вивчення законодавчих документів, практик протидії цькуванню

Педагогіч-ний колектив

2021-2024

роки

Адміністрація

 Формування навичок дружніх стосунків здобувачів освіти

1

Проведення ранкових зустрічей  з метою формування навичок дружніх стосунків

1-4 класи

2021-2024

роки

Класоводи

2

Створення морально безпечного освітнього простору, формування позитивного мікроклімату та толерантної міжособистісної взаємодії в ході годин спілкування, тренінгових занять

1-9 класи

2021-2024

роки

Класні керівники та класоводи, вихователі

3

Робота відеозалу . Перегляд кінострічок відповідної спрямованості

5 – 9 класи

2021-2024

 роки

Учитель інформатики, вихователі

4

Засідання дискусійного клубу старшокласників «Як довіряти й бути вдячним»

8-9 класи

2021-2022 н.р.

Педагог-організатор

5

Відпрацювання теми особистої гідності в ході вивчення літературних творів, на уроках історії, виховних  заходах

1-9 класи

2021-2024

роки

Класоводи, учителі літератури, історії,  вихователі

6

Проведення заходів в рамках Всеукраїнського тижня права «Стоп булінгу»

1-9 класи

Грудень 2021-2024 роки

Класні керівники, класоводи, учитель правознавства, практичний психолог, вихователі

7

Проведення заходів в рамках тематичного тижня «Тиждень дитячих мрій та добрих справ»

1-9 класи

2022-2023 н.р.

Класні керівники та класоводи, учителі-предметники, вихователі

8

Проєкт «Зупиніться! Моя історія про булінг і кібербулінг»

5-8

2021-2022рр.

Педагог-організатор

9

Листівки, колажі, бюлетені антибулінгового спрямування

5 – 11

2021-2024 рр.

Педагог-організатор

 Психологічний супровід

1

Діагностика стану психологічного клімату класу

1-9 класи

2021- 2024 рр.

Практичний психолог

2

Спостереження під час освітнього процесу, позаурочний час

1-9 класи

2021-2024 рр.

Практичний психолог

.

3

Консультаційна робота з учасниками освітнього процесу

1-9 класи

2021-2024

рр.

Практичний психолог

4

Профілактично-просвітницька, корекційно-розвивальна робота з учасниками освітнього процесу

1-9 класи

2021-2024 рр.

Практичний психолог

Робота з батьками

1

Тематичні батьківські збори «Протидія цькуванню в учнівському колективі»

1-9 класи

2021-2022 н.р.

Класні керівники, класоводи, вихователі

2

Поради батькам щодо зменшення ризиків булінгу та кібербулінгу для своєї дитини

1-9 класи

2021-2024 рр.

Практичний психолог

3

Тренінг «Як навчити дітей безпеці в Інтернеті»

За запитом

2021-2022 н.р.

Психолог школи,

вчитель інформатики

 

Очікувані результати:

· створення системи виховної та профілактичної роботи в  НРЦ ;

· допомога здобувачам освіти і їхнім батькам у захисті своїх прав та інтересів;

· навчання дітей знаходити вихід із кризових ситуацій та захищати себе від усіх видів насильства (булінгу);

· профілактика правопорушень і злочинності серед молоді;

· створення безпечного толерантного середовища;

Проєкт«Кадрове забезпечення освітнього процесу»

на 2021—2024 роки

Мета:забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників та утвердження їхнього високого соціального статусу в  суспільстві.

Завдання проєкту:

· сприяти оптимізації кадрового забезпечення НРЦ ;

· забезпечити сприятливі та комфортні умови організаційно-педагогічної, методичної роботи;

· створити атмосферу спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу;

· сприяти формуванню систем психологічної та правової освіти, підвищенню компетентності педагогічних працівників.

Шляхи реалізації проєкту

Зміст заходу

Цільова аудиторія

Термін реалізації

Виконавці

1

За результатами діяльності представляти педпрацівників до нагородження відповідними заохочувальними преміями

Педагоги закладу

2021-2024 рр.

Адміністрація НРЦ

2

Забезпечувати умови для своєчасного підвищення кваліфікації та професійного зростання в міжатестаційний період

Педагоги закладу

2021-2024 рр.

Адміністрація  НРЦ

3

Забезпечувати умови для участі педагогів у  здійснення інноваційної діяльності, проходженні атестації та сертифікації

Педагоги закладу

2021-2024 рр.

Адміністрація НРЦ

4

Здійснювати передплату періодичних та фахових видань

Педагоги закладу

2021-2024 рр.

Засновник

5

Визначити на період до 2024 року потреби в педагогічних працівниках

Педагоги закладу

2021 р.

Адміністрація  НРЦ

Методичні заходи на реалізацію проєкту

6

Семінар «Імідж сучасного  педагога»

Педагоги закладу

2021-2022 н.р.

 Заступник  директора з НВР, практичний психолог

7

Педагогічна  рада  «Професійна етика педагога »

Педагоги закладу

2022-2023 н.р.

 Директор НРЦ

8

Круглий  стіл  «Створення умов для педагогічної творчості вчителів»

Педагоги закладу

2023-2024 н.р.

 Заступник  директора з НВР